Андреа дель Сарто
| Андреа дель Сарто | ||||
|---|---|---|---|---|
| Andrea del Sarto | ||||
| Автопортрет | ||||
| При народженні | Andrea d'Agnolo di Francesco di Luca di Paolo del Migliore | |||
| Народження | 16 липня 1486 | |||
| Смерть | 29 вересня 1530 (44 роки) | |||
(чума | ||||
| Поховання | Сантіссіма-Аннунціата (Флоренція)d | |||
| Країна | ||||
| Жанр | малярство | |||
| Навчання | П'єро ді Козімо | |||
| Вчитель | П'єро ді Козімо і Raffaellino del Garbod | |||
| Діяльність | художник, рисувальник, візуальний митець | |||
| Напрямок | Високе Відродження | |||
| Роки творчості | 1501[1] — 1530[1] | |||
| Вплив | Леонардо да Вінчі, Фра Бартоломео, Мікеланджело | |||
| Відомі учні | Якопо Понтормо | |||
| Твори | «Мадонна з гарпіями» (1517) | |||
| У шлюбі з | Lucrezia del Feded | |||
| Роботи в колекції | Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей мистецтва Метрополітен[2], Museum of the Last Supper of Andrea del Sartod, Галерея Уффіці, Національні галереї Шотландіїd, Музей образотворчих мистецтв Канаd, Галерея Борґезе, University of Arizona Museum of Artd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Allen Memorial Art Museumd, Galleria Palatina, Державні художні зібрання Дрездена, Національна галерея старовинного мистецтва, Державний музей мистецтв, Національна галерея, Ермітаж, Музей історії мистецтв, Картинна галерея Далвічd, Національний музей у Варшаві, Баварські державні колекції картин, Вустерський музей мистецтв, Художня галерея Єльського університету, Музей образотворчих мистецтв, Королівські музеї витончених мистецтв[3], Зібрання Воллеса, Клівлендський музей мистецтв, Музей фюрера, Музей мистецтв Карнегіd, Берлінська картинна галерея, Villa Medicea of Poggio a Caianod, Стара пінакотека, Electoral Gallery Dusseldorfd, Музей Каподімонте, Ліонський музей красних мистецтв, Hatton Galleryd, Holburne Museumd, Інститут образотворчих мистецтв Барбераd, Ascott Housed, Ашмолеан музей, Музей Боуз, Russell-Cotes Art Gallery & Museumd, Мистецька галерея Йоркаd, Музей Соумаяd, Азербайджанський державний музей мистецтв імені Рустама Мустафаєва, Palazzo Davanzatid, Eva Klabin House Museumd, Sant'Apolloniad, Національна галерея Шотландії, Victoria Art Galleryd, Музеї Брюггеd[4], Windsor and Royal Borough Museumd, Wellcome Collectiond, Lawrence House Museumd, Diocesi di Arezzo Cortona Sansepolcro. Archivio storicod, Diocesan Museum in Cortonad, Собор Санта Марія Ассунта і Gabinetto dei disegni e delle stamped | |||
| | ||||
Андре́а дель Са́рто (Вануччі Франческо) (16 липня 1486, Флоренція, Флорентійська республіка — 29 вересня 1530, Флоренція, Флорентійська республіка) — італійський художник епохи Відродження, представник флорентійської школи Високого Відродження, один з портретистів свого часу. Ним створені монументальні, величні вівтарні картини («Мадонна з гарпіями», 1517), фрескові цикли у флорентійських монастирях.
Життєпис
Народився у місті Флоренція. Навчався у художника П'єро ді Козімо. Але значно більший вплив на становлення художньої манери Андреа дель Сарто мали твори Леонардо да Вінчі, Фра Бартоломео, Мікеланджело. На запрошення короля Франції Франциска I у 1518—1519 рр. працював у Парижі.
Помер на 45 році життя у Флоренції.
Творчість
Палітра Андреа дель Сарто відрізнялась соковитістю і приємними кольоровими переходами. В релігійних образах є надзвичайна орієнтація на уславлені і занадто ідеалізовані типи мадон, жінок-святих, маленького Христа та Івана Хрестителя. Вивчення композиції Мікеланджело в тондо «Свята Родина» кепсько вплинуло на стиль дель Сарто, бо персонажі дель Сарто втратили героїчний характер, а картини свідчать про втрату індивідуальності художника[джерело?]. Сарто став одним з малосамостійних послідовників Мікеланджело та народження маньєристів Флоренції. Фреска дель Сарто «Таємна вечеря» свідчить про добре вивчення подібної композиції Леонардо в Мілані, але втратила драматизм і психологічну напруженість персонажів Леонардо.
Самостійнішим він залишився у своїх портретах, де пропадала орієнтація на чужі зразки і авторитети.
Країни світу, де зберігають твори дель Сарто
- Іспанія
- Італія
- Німеччина
- Росія
Галерея
-
Успіння Богородиці (1530) -
Мадонна з гарпіями (1517) -
Портрет чоловіка -
Мадонна з немовлям
Примітки
- ↑ а б RKDartists
- ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/del-sarto-andrea
- ↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO1746_III
Посилання
- Сарто // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
