YaChudo

Амур (річка)

Переглядів: 0. Оновлено 23.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Амур.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хейлунцзян.
Амур
Амур біля міста Хейхе (Китай)
Басейн Амуру
52°59′28″ пн. ш. 141°02′48″ сх. д. / 52.9911° пн. ш. 141.0467° сх. д.
Витікзлиття Аргуні і Шилки
• координати53°20′00″ пн. ш. 121°28′53″ сх. д. / 53.3333° пн. ш. 121.4814° сх. д.
• висота, м304 м
Гирлов районі Ніколаєвська-на-Амурі
• координати52°59′28″ пн. ш. 141°02′48″ сх. д. / 52.9911° пн. ш. 141.0467° сх. д.
• висота, м0
Басейнбасейн Амуру Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни:КНР КНР, Росія Росія, Монголія Монголія
Прирічкові країни:КНР КНР, Росія Росія
РегіонЗабайкальський край
Амурська область
Єврейська автономна область
Хабаровський край
Хейлунцзян Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина4 444 км
Площа басейну:1 855 000 км²
Середньорічний стік12 800 м³/сек
Притоки:Анюй, Сунґарі, Уссурі (праві)
Амазар, Зея, Бурея, Амгунь (ліві)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Аму́р (рос. Амур, маньчжурська: ᠰᠠᡥᠠᠯᡳᠶᠠᠨ
ᡠᠯᠠ sahaliyan ula), Хейлунцзян або Хейлун (кит. трад. 黑龍江, спр. 黑龙江, піньїнь Hēilóngjiāng, «річка Чорного дракона») — сьома за довжиною річка Землі, що протікає на кордоні Російської Федерації, КНР. Утворюється злиттям річок Аргунь і Шилка, впадає в Амурський лиман Охотського моря. Гирло в районі Ніколаєвська-на-Амурі має ширину 16 км. Довжина від витоку Аргуні — 4 444 км, площа басейну — 1 855 тис. км².

Найбільші міста на Амурі: Благовєщенськ, Хейхе, Хабаровськ, Комсомольськ-на-Амурі, Ніколаєвськ-на-Амурі.

Опис

За гідрографічними особливостями Амур поділяють на 3 частини. Верхня частина до гирла річки Зеї (до міста Благовєщенська, довжина 897 км) має гірський характер. Амур тече переважно поміж високими скелястими берегами в горах Великого Хінгану, що поступово відходять від річки. У середній частині (1 003 км — від Благовєщенська до Хабаровська) Амур тече Зейсько-Буреїнською рівниною. Течія спокійна, у руслі багато островів; береги то високі, круті, то низькі, пологі. Нижче гирла Буреї Амур прорізує Буреїнський хребет та Малий Хінган, протікає вузькою долиною. Від села Катерино-Нікольського Амур виходить з гір і далі до Хабаровська тече широкою Амуро-Сунгарійською рівниною. Береги тут переважно низькі, пологі. Ширина русла — 1 км і більше. У нижній частині (близько 950 км) Амур — могутня річка, шириною 1—2 км, тече Нижньо-Амурською низиною, що має багато озер, з'єднаних з Амуром протоками.

Живлення переважно дощове. Влітку та восени звичайно буває декілька паводків. Весняна повінь незначна через малі снігові запаси. Пересічна річна витрата води Амуру в гирлі 11 000 м³/сек, що дає стік води за рік 347 км³. Льодостав з початку листопада до початку травня у верхів'ях та з кінця грудня до кінця квітня в пониззі. Каламутність Амуру порядку 105—1102 г/м³. За хімічним складом вода Амуру належить до гідрокарбонатного класу і має малу мінералізацію.

Амур багатий на рибу. Видова різноманітність риб Амуру ставить його на перше місце серед річок Росії. Основні промислові риби — лососеві (кета, горбуша — близько 50 % річного улову на Амурі), осетрові (калуга та осетер японський), коропові (карась, сазан, товстолоб, верхогляд, амур білий та чорний), сом амурський, риба-мандарин і щука.

Амур судноплавний на 3 212 км, це — головна водна магістраль Далекого Сходу Росії. Основні пристані: Благовєщенськ, Хабаровськ, Комсомольськ-на-Амурі, Ніколаєвськ-на-Амурі. Вздовж Амуру протягом 900 км тягнеться державний кордон Росії з Китаєм.

Освоєння Амуру росіянами почалося з 1644–1651 років (походи загонів В. Д. Пояркова та Є. П. Хабарова). Найвідомішим дослідником Амуру був Г. І. Невельськой (Амурська експедиція 1849—1855).

Гідрографія

Середньомісячний стік Амуру (м³/с), який вимірювався на гідрометричної станції в Комсомольську-на-Амурі.
Дані розраховані за період з 1933 по 1990 рік.[1]

За площею басейну (1 855 000 км²) Амур займає четверте місце серед річок Росії (після Єнісею, Обі і Лени) і десяте місце серед річок світу. Басейн Амуру розташований в межах трьох держав — Росії (995 тисяч км², близько 54 % території), також Китаю (44,2 %) і Монголії (1,8 %). Середньорічна витрата води в районі Комсомольська-на-Амурі — 9 819 м³/с, в районі гирла — 11 400 м³/с.

За особливостями долини річка розділяється на три основні ділянки: Верхній Амур (до гирла річки Зея; довжина — 883 кілометра, швидкість течії 5,3 км/год), Середній Амур (від гирла річки Зея до гирла річки Уссурі включно; довжина — 975 кілометрів, швидкість течії 5,5 км/год) і Нижній Амур (від гирла річки Уссурі до Ніколаєвська-на-Амурі; довжина — 966 кілометрів, швидкість течії 4,2 км/год).

Найважливіша особливість гідрологічного режиму Амуру — значні коливання рівня води, обумовлені майже виключно літньо-осінніми мусонними дощами, які дають до 75 % річного стоку. Коливання рівня в руслі річки щодо межені становлять від 10-15 метрів в Верхньому і Середньому і до 6-8 метрів на Нижньому Амурі. При цьому під час найбільш сильних злив розливи на Середньому та Нижньому Амурі можуть досягати 10-25 кілометрів і триматися до 70 днів. Після будівництва гідровузлів на основних притоках (Зея, Бурея і Сунгарі), літньо-осінні паводки на річці менш виражені і в нижній течії річки зміни рівня становлять 3-6 м.

Дика природа

Вважається, що в Амурі мешкає щонайменше 123 види риб із 23 родин. Більшість із них належать до підродини Gobioninae родини Cypriniformes, за кількістю їх випереджають лососеві (Salmonidae). Деякі з цих видів є ендемічними. Pseudaspius та Mesocottus — монотипні роди, що зустрічаються лише в Амурі та деяких прибережних річках.[2] Серед інших тварин, що мешкають у цьому регіоні, — амурський сокіл, амурський леопард та амурський тигр; до помітних представників місцевої флори належать амурське коркове дерево, амурський клен та амурська жимолость.[3]

У цьому регіоні мешкають чотири види родини осетрових: калуга, амурський осетр, сахалінський осетр та стерлядь. Калузький та амурський осетер є ендемічними. Стерлядь була завезена з річки Об у 1950-х роках.[4] Цей регіон є місцем проживання калуги (Acipenseriformes).

Мости та тунелі

Перший постійний міст через Амур, Хабаровський міст, загальною довжиною 2 590 метрів, було завершено в 1916 році, що дозволило поїздам Транссибірської магістралі перетинати річку цілий рік без використання поромів або залізничних колій, прокладених по поверхні річкового льоду. У 1941 році до нього було додано також залізничний тунель.

Пізніше були побудовані комбінований автомобільно-залізничний міст через Амур у Комсомольську-на-Амурі (1975; 1400 м) та автомобільно-залізничний Хабаровський міст (1999; 3890 м).

Залізничний міст Нижнеленінське-Тунцзян з'єднує селище Нижнеленінське Єврейської автономної області з містом Тонцзян у провінції Хейлунцзян.[5] Китайська частина мосту була завершена в липні 2016 року.[6] У грудні 2016 року розпочалися роботи над російською частиною мосту.. З'єднання двох частин мосту було завершено в березні 2019 року,[7][8] а будівництво мосту було завершено в серпні 2021 року.[9] Він відкрився для залізничного руху у листопаді 2022 року.[10]

Міст Благовєщенськ-Хейхе з'єднує міста Благовєщенськ (Росія) та Хейхе (Китай). Будівництво мосту розпочалося у 2016 році та було завершено наприкінці 2019 року.[11] Регулярний рух транспорту по мосту розпочався 10 червня 2022 року[12] лише для вантажного транспорту,[13] а для легкових автомобілів міст відкрився 2 січня 2025 року.[14]

Галерея

Панорама Амура у Хабаровську

Див. також

Примітки

  1. ↑ Amur Basin, Station: Komsomolsk. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 10 квітня 2017.
  2. ↑ The fishes of the Amur River:updated check-list and zoogeography [Архівовано 2020-02-04 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Sokolova, Galina V.; Verkhoturov, Andrei L.; Korolev, Sergei P. (Червень 2019). Impact of Deforestation on Streamflow in the Amur River Basin. Geosciences (англ.). 9 (6): 262. Bibcode:2019Geosc...9..262S. doi:10.3390/geosciences9060262. ISSN 2076-3263.
  4. ↑ Endemic sturgeons of the Amur River: kaluga, Huso dauricus, and Amur sturgeon, Acipenser schrencki [Архівовано 2020-02-04 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Proposed bridge to boost bilateral trade [Архівовано 2013-05-28 у Wayback Machine.], China Daily, June 19, 2007.
  6. ↑ Andrew Higgins (16 липня 2016). An Unfinished Bridge, and Partnership, Between Russia and China. The New York Times. Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 17 липня 2016.
  7. ↑ Russia Completes Construction of First-Ever Rail Bridge to China, The Moscow Times, 21 березня 2019, процитовано 16 листопада 2020
  8. ↑ Россия и Китай соединили железнодорожный мост через Амур [Russia and China connected a railway bridge across the Amur] (рос.), RBK Group, 21 березня 2019, процитовано 16 листопада 2020
  9. ↑ First cross-river railway bridge between China and Russia completed. CNN. 20 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021.
  10. ↑ Журнал Эксперт. Архів оригіналу за 17 листопада 2022. Процитовано 6 вересня 2026.
  11. ↑ Amy Woodyatt (1 грудня 2019). Russia and China complete border crossing bridge. CNN.
  12. ↑ Russia and China open cross-border bridge as ties deepen. Reuters. 10 червня 2022.
  13. ↑ Мост через Амур в Китай заработал после двух лет ковидного простоя [Bridge across the Amur to China launched after two years of covid downtime] (рос.). 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  14. ↑ 自2025年起经界河公路大桥从俄阿穆尔州到中国的通行费率将提高11%_卢布_中俄_库尔干. www.sohu.com. Процитовано 21 січня 2025.

Література

Посилання


Річка Це незавершена стаття про річку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Китай Це незавершена стаття з географії КНР.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).