Аліяга (річка)
| Аліяга | |
|---|---|
| 46°06′24″ пн. ш. 29°08′18″ сх. д. / 46.106586° пн. ш. 29.138234° сх. д. | |
| Витік | на південний захід від селища Бессарабське |
| • координати | 46°06′24″ пн. ш. 29°08′18″ сх. д. / 46.106586° пн. ш. 29.138234° сх. д. |
| Гирло | озеро Китай |
| • координати | 45°40′59″ пн. ш. 29°12′32″ сх. д. / 45.68295° пн. ш. 29.208787° сх. д. |
| Країни: | |
| Прирічкові країни: | *Одеська область |
| Регіон | Одеська область[1] |
| Довжина | 65 км |
| Площа басейну: | 467 км² |
| Притоки: | Новоселівка, Ташлик (ліві) Балка Делень (права) |
![]() | |
Алія́га — річка в Україні, в межах Болградського та Ізмаїльського районів Одеської області. Впадає до озера Китай (басейн Дунаю).
Опис
Довжина 65 км, площа водозбірного басейну 467 км². Похил річки 1,8 м/км. Долина широка (до 2,8 км). Річище звивисте, завширшки 8—12 м. Є стариці, влітку часто пересихає. Використовується частково на господарські потреби. Вода гірко-солона, для пиття непридатна. Живлення мішане дощове та снігове[2].
Розташування
Річка Аліяга бере початок у балці за 4 км на південний захід від селища Бессарабське. Тече переважно на південь і (частково) південний схід. Впадає до озера Китай на захід від села Новоселівки.
Основні притоки: Новоселівка, Ташлик (ліві); Балка Делень (права).
Примітки
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Амброз Ю. О. Аліяга // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8. [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Література
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 21
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 29. — (№ 331).
- Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 1. Западная Украина и Молдавия / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 245 с. (рос.)
Посилання
- Аліяга [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
| Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
