Алтинівка

село Алтинівка
Герб	Прапор
	Залізнична станціяЗалізнична станція
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Конотопський район
Тер. громада	Кролевецька міська громада
Код КАТОТТГ	UA59020090020077404
Облікова картка	Алтинівка
Основні дані
Населення	1770
Поштовий індекс	41346
Телефонний код	+380 5453
Географічні дані
Географічні координати	51°27′11″ пн. ш. 33°11′37″ сх. д. / 51.45306° пн. ш. 33.19361° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	161 м
Водойми	річка Степурівка
Найближча залізнична станція	Алтинівка
Місцева влада
Адреса ради	41300, Сумська обл., Конотопський р-н, м. Кролевець, площа Миру, буд. 1
Карта
	Алтинівка
	Алтинівка
Мапа
	Алтинівка у Вікісховищі

Алти́нівка — село в Україні, у Кролевецькій міській громаді Конотопського району Сумської області. Населення становить 1770 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Алтинівська сільська рада.

Географія

Село розташоване за 18 км від адміністративного центру громади м. Кролевець. На відстані 4 км розташовані села Спаське та Терехове. Поруч проходять автомобільна дорога М02 E101 і залізниця, станція Алтинівка. Обидві сполученням Київ — Москва.

У селі бере початок річка Степурівка.

Назва

Назва села походить тюркського слова алтин — золотий, золото. За іншою версією назва від монети «Алтин» — таку ціну брали за те, щоб перевезти через річку, що проходила через село.

Символіка

На гербі зображена золота монета Алтин, що веде до назви села і робить герб промовистим. На монеті відкарбований рік заснування села. Колоски по боках свідчать про аграрну специфікацію села. Хрест символізує старовинну церкву в селі. Схрещені шаблі означають схрещенні в селі автомобільну трасу і залізницю, обидві сполученням Київ — Москва. Червоний колір - приналежність до Кролевецької громади.

Історія

Село виникло в долині р. Билка наприкінці XVI ст. За часів польського панування належало Новогород-Сіверському домініканському монастирю. У другій половині XVII ст. — Батуринській ратуші. Деякий час (1663) було центром однойменної сотні Ніжинського полку.^[1] Восени 1709 гетьман Скоропадський передав село вдові кролевецького сотника Дяковського Одарії. ^[2]

За даними Генерального опису у кінці 1760-х років у селі Алтинівка була дерев'яна Преображенська церква; 283 козацьких дворів та 13 селянських дворів підданих Кирила Розумовського.^[3]

Згідно опису Новгород-Сіверського намісництва (1779-1781) населення Алтинівки складало 485 осіб.^[4]^[5]

З 1923 року село стало адміністративним центром Алтинівського району Конотопської округи, Чернігівської губернії, 989 дворів, 5210 мешканців^[6]. Після ліквідації району постановою Президії ВУЦВК від 28 липня 1928 року село стало частиною Жовтневого району.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947.^[7]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Кролевецької міської територіальної громади^[8].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кролевецького району, увійшло до складу новоутвореного Конотопського району Сумської області.^[9]

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[10]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1729	97.68%
російська	40	2.26%
румунська	1	0.06%
Усього	1770	100%

Пам'ятки

Архітектури

В старовинному громадському центрі села (на історичному майдані) розташована пам'ятка — Комплекс церкви Покрови Богородиці і церковно-парафіальна школа. Кам'яна церква була закладена в 1829 р. на місці стародавнього цвинтаря, де з 1691 р. стояла дерев'яна церква св. Кузьми і Дем'яна. Кошти на будівництво надали місцевий козак Лук'ян Федченко, поміщик Михайло Бутович і священик Христофор Вербицький. Будівництво завершилося орієнтовно 1834 р. В радянські часи більшовики зруйнували дзвіницю і пошкодили купол.^[11]

Археології

На південь від села знаходиться майдан "Алтин".

Економіка

Pastourelle – українська гастро-мануфактура з виробництва сирів у білій благородній плісняві.^[12]
Алтинівський завод залізобетонних виробів

Відомі люди

У поселенні народилися:

Кондратьєв Сергій Петрович (1872—1964) — російський філолог.
Карпека Володимир Васильович (1880—1941) — професор-правник і фінансист.
Феодор (Маковецький) (1880—1925) — єпископ Російської православної церкви, єпископ Мосальський, вікарія Калузької єпархії.
Іван Пилипович Білодід (1945-1995) - заслужений артист України. Писав вірші та пісні. Найбільш відома пісня "Алтинівські сади".^[13]

Культура

Молодіжний вокально-хореографічний ансамбль «Співаночка»
Молодіжний народний самодіяльний ансамбль танцю «Зодіак»

Поезія

Пісня про Алтинівку (неофіційний гімн села)^[14]

У небі твоїм прошуміли віки.

Ти довго чекала щасливої долі.

Не раз вирушали в похід козаки,

Щоб стати на захист держави і волі.

І нині сини розлітаються в світ.

І кожного хрестить, прощаючись, мати.

Яким би високим не був ваш політ-

Вертайтесь частіше до рідної хати!

Алтинівка - пісня моя калинова!

Тут мамине лагідне серце і батьків поріг,

Тут пахощі літа і стежка вербова.

Сюди я завжди повертаюсь з далеких доріг.

Хоч хмара холодна блакить обійма,

І ледь зігріває палаюча свічка,

Та сонце ще зійде й розтане пітьма.

Похмура доба не триватиме вічно.

Сади зацвітуть, забуяють поля

На радість усьому чесному народу.

Надію в руках понесе немовля:

Козацькому роду - нема переводу!

Алтинівка - пісня моя калинова!

Тут мамине лагідне серце і батьків поріг,

Тут пахощі літа і стежка вербова.

Сюди я завжди повертаюсь з далеких доріг.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Сумська область

Примітки

↑ Лазаревский А. Обозрение Румянцевской описи Малороссии. Вип. 2: Полки Киевский і Нежинский. Чернигов : Губ. тип., 1867. С. 321-322.
↑ http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Image_file_name=book/0013518.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=0 Лазаревский А. Описание старой Малороссии. ‒ Т. 2: Полк Нежинский. ‒ К., 1893. с.412-415.]
↑ Лазаревский А. Обозрение Румянцевской описи Малороссии. Вип. 2: Полки Киевский і Нежинский. Чернигов : Губ. тип., 1867. С. 348-349.
↑ Опис Новгородсіверського намісництва (1779-1781)
↑ Опис Новгород-Сіверського намісництва (1779-1781) / Всеукраїнська Академія наук (Київ), Археографічна комісія. – Київ: Друк. Всеукр. Акад. наук, 1931. – с. 367.
↑ Список населенных мест Черниговской губернии / Центральное статистическое управление УССР, Черниговское губернское статистическое бюро. – Чернигов: Госпиполитография, 1924. – 156 c. : табл.
↑ Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 60. ISBN 978-966-2720-05-1
↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Алтинівська церква Покрова Пресвятої Богородиці
↑ Pastourelle
↑ Іван Пилипович Білодід
↑ Пісня про Алтинівку

Посилання

Погода в селі Алтинівка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]

[1] Лазаревский А. Обозрение Румянцевской описи Малороссии. Вип. 2: Полки Киевский і Нежинский. Чернигов : Губ. тип., 1867. С. 321-322.

[2] ttp://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Image_file_name=book/0013518.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=0 Лазаревский А. Описание старой Малороссии. ‒ Т. 2: Полк Нежинский. ‒ К., 1893. с.412-415.]

[3] Лазаревский А. Обозрение Румянцевской описи Малороссии. Вип. 2: Полки Киевский і Нежинский. Чернигов : Губ. тип., 1867. С. 348-349.

[4] Опис Новгородсіверського намісництва (1779-1781)

[5] Опис Новгород-Сіверського намісництва (1779-1781) / Всеукраїнська Академія наук (Київ), Археографічна комісія. – Київ: Друк. Всеукр. Акад. наук, 1931. – с. 367.

[6] Список населенных мест Черниговской губернии / Центральное статистическое управление УССР, Черниговское губернское статистическое бюро. – Чернигов: Госпиполитография, 1924. – 156 c. : табл.

[7] Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 60. ISBN 978-966-2720-05-1

[8] Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.

[9] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[ukr-socialdata-mova-2001-10] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[11] Алтинівська церква Покрова Пресвятої Богородиці

[12] Pastourelle

[13] Іван Пилипович Білодід

[14] Пісня про Алтинівку

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]