Алессіо Боні
| Алессіо Боні | |
|---|---|
італ. Alessio Boni  | |
 | |
| Народився | 4 липня 1966[1] (60 років) Сарніко, Бергамо, Ломбардія, Італія |
| Громадянство |  Італія |
| Діяльність | актор театру, кіноактор, актор |
| Alma mater | Національна академія драматичного мистецтваd |
| Роки діяльності | 1988 — тепер. час |
| IMDb | nm0094526 |
| Нагороди та премії | |
 Алессіо Боні у Вікісховищі | |
Алессіо Боні (італ. Alessio Boni; нар. 4 липня 1966, Сарніко, Ломбардія) — італійський актор театру, кіно та телебачення.
Життєпис
Народивсь 4 липня 1966 року в Сарніко — середньовічному місті на озері Ізео. Він був середнім з трьох синів Ігнаціо Боні та його дружини Роберти, старшого брата звати Марко, молодшого — Андреа. Алессіо покинув школу та з 14-ти років разом з батьком працював плиточником у Віллонго. У 1986—1988 роках виїжджав до Сан-Дієго де працював офіціантом, розносчиком газет, нянькою, готував піцу, катав дітей на поні. 1988 року почав акторську кар'єру в популярних в Італії фото-романах.
На театральній сцені з 1990 року. Працював під керівництвом видатного театрального режисера Джорджа Стрелера. Тоді ж почав зніматися на телебаченні та в кіно. Закінчив Національну академію драматичного мистецтва ім. Сільвіо д'Аміко (1992, майстерня Ораціо Кости Джованджильї). 1995 року вивчав акторську майстерність у Лос-Анджелесі.
Перший справжній успіх принесла роль Міно Тонеллі у мінісеріалі Карло Ліццані «Жінка з поїзда» (1998). Не менш успішними стали ролі доктора Марко Оберона у серіалі «Пристрасті по-італійськи» (1999—2000), Маттео Гараті у фільмі Марко Тулліо Джордана «Найкращі роки молодості» (2003), Бруно в «Якщо народжений, вже не сховаєшся» (2005), Джорджо Пеллегріні у «Прощавай, кохана» (2006), Андрій Болконський у серіалі «Війна і мир» (2007) та Мікеланджело да Караваджо у серіалі «Караваджо» (2007)[2].
Особисте життя
22 березня 2020 року в Алессіо Боні та його партнерки Ніни Верделлі народився син Лоренцо[3]. 12 листопада 2021 року у пари народився другий син Ріккардо[4]. У лютому 2025 року народився їхній третій син Франческо[5].
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1989 | с | Залізні хлопці | Classe di ferro | епізод |
| 1993 | тф | Збочена гра | Gioco perverso | епізод |
| 1993 | ф | Де ти? Я тут | Dove siete? Io sono qui | ді-джей |
| 1994 | с | Інспектор Сарті: Один поліцейський, одне місто | L’ispettore Sarti: Un poliziotto, una città | Вальтер |
| 1995 | тф | Чарівник | Il mago | Мікеле |
| 1995 | ф | Італійці йдуть | Ha-italkim Ba'im | Роберто |
| 1997 | с | Граф Монте-Крісто | Il conto Montecristo | Ефісіо Кубедду |
| 1997—1999 | с | Священник серед нас | Un prete tra noi | Джанні |
| 1998 | с | Жінка з поїзда | La donna del treno | Міно Тонеллі |
| 1999 | с | Пепе Карвальйо | Pepe Carvalho | Мауро Дехана |
| 1999—2000 | с | Пристрасті по-італійськи | Incantesimo | доктор Марко Оберон |
| 1999 | тф | Ніколи з картинами | Mai con i quadri | Лулу |
| 2000 | ф | Без страху | Senza paura | Марко |
| 2000 | тф | Марія, донька свого сина | Maria, figlia del suo figlio | Іван Хреститель |
| 2001 | с | Людина-вітер | L'uomo del vento | Массімо Поджіо |
| 2002 | ф | Щоденник Матильди Мандзоні | Il diario di Matilde Manzoni | Джованні Батіста Джорніні |
| 2002 | тф | Дракула | Dracula | Квінсі |
| 2002 | тф | Інша жінка | L'altra donna | Сімоне |
| 2003 | ф | Найкращі роки молодості | La megio gioventu | Маттео Гараті |
| 2004 | ф | Розтрачені життя | Vite a perdere | Піно |
| 2004 | тф | Буремний перевал | Cime tempestose | Гіткліф |
| 2004 | ф | Не бійтеся | Non aver paura | Франко |
| 2004 | тф | Полювання | La Cassia | Лоренцо |
| 2005 | ф | Якщо народжений, вже не сховаєшся | Quando sei nato non puoi pui nancorderti | Бруно |
| 2005 | ф | Звір у серці | La bestia nel cuore | Франко |
| 2006 | ф | Прощавай, кохана | Arrivederci amore, ciao | Джорджо Пеллегріні |
| 2006 | ф | Таємна подорож | Viaggio segreto | Лео Феррі |
| 2007 | с | Війна і мир | War and Peace | Андрій Болконський |
| 2007 | с | Караваджо | Caravaggio | Мікеланджело да Караваджо |
| 2007 | ф | Спільники мовчання | Complici del silenzio | Мауріціо Галло |
| 2008 | тф | Ребекка | Rebecca, la prima moglie | Максим де Вінтер |
| 2008 | ф | Шалена кров | Sanguepazzo | Гольф'єро Гоффреді / Тейлор |
| 2008 | с | Пуччині | Puccini | Джакомо Пуччині |
| 2009 | ф | Синестезія | Sinestesia | Алан |
| 2009 | ф | Крістіна Крістіна | Christine Cristina | Джерсон |
| 2009 | с | Всі божеволіють від кохання 2 | Tutti pazzi per amore 2 | Адріано Вентоні |
| 2010 | ф | Турист | The Tourist | сержант Серато |
| 2010 | с | Кола на воді | I cerchi nella'acqua | Давид |
| 2011 | тф | Вальтер К'ярі | Walter Chiari | Вальтер К'ярі |
| 2012 | с | Коли-небудь через кохання | Mai per amore | Стефано |
| 2013 | ф | Споживачі абсенту | The Absinthe Drinkers | Лука Россетті |
| 2013 | с | Одіссей | Il ritorno di Ulisse | Одіссей |
| 2014 | с | Роки розгрому | Gli anni spezzati | Джорджо Венуті |
| 2014 | ф | Лихе кохання | Maldamore | Паоло |
| 2014 | ф | Втрачена ціль | Fuori Mira | Стефан |
| 2015 | ф | В одному прекрасному місці | In un posto bellissimo | Андреа |
| 2015 | с | Каттуранді | La Catturandi | Тіто Вергані / Мікеле Кала |
| 2017 | с | Від батька до доньки | Di padre in figlia | Джованні Франца |
| 2017—2019 | с | Шлях додому | La strada di casa | Фаусто Морра |
| 2017 | ф | Дівчина в тумані | La ragazza nella nebia | професор Мартіні |
| 2017 | ф | Агада | Agadah | П'єтро Ді Оріа |
| 2018 | ф | Зітхання | Respiri | Франческо |
| 2018 | ф | Всі мої ночі | Tutte le mie notti | Федеріко Вінченті |
| 2019 | с | Ім'я троянди | The Name of the Rose | Дольчино |
| 2019—2021 | с | Музиканти | La Compagnia del Cigno | Лука Маріоні |
| 2019 | ф | Я не вбивця | Non sono un assassino | Джованні |
| 2019 | тф | Енріко П'яджіо: Веспа | Enrico Piaggio: Un sogno italiano | Енріко П'яджіо |
| 2019 | тф | Джорджо Амбросолі: Ціна мужності | Giorgio Ambrosoli - Il prezzo del coraggio | Джорджо Амбросолі |
| 2020 | ф | Дев'ятий калібр | Calibro 9 | комісар Валеріо Ді Лео |
| 2021 | ф | Яра | Yara | полковник Вітале |
| 2022 | тф | Народитися заново | Rinascere | Франко |
| 2023 | ф | Терезін | Terezín | Якоб Бельштейн |
| 2023 | с | Метод Фенольйо: Холодне літо | Il metodo Fenoglio: L’estate fredda | маршал П'єтро Фенольйо |
| 2024 | с | Довга ніч: Падіння дуче | La lunga notte: La caduta del Duce | Діно Гранді |
| 2025 | тф | Джакомо Леопарді: Життя і кохання поета | Leopardi. Il poeta dell’infinito | Мональдо Леопарді |
| 2026 | с | Справжні чоловіки | Maschi veri | у роли самого себе |
| 2026 | ф | М'ясна лавка | Becaària | доктор Серджо Фаустіні |
| 2026 | ф | Дон Кіхот | Don Chisciotte | Дон Кіхот |
Нагороди та номінації
- 2003 — Премія Вітторіо де Сіка.
- 2003 — Giffoni Film Festival Award.
- 2004 — Золотий кубок (Grolla d'oro).
- 2004 — Срібна стрічка (Nastro d'argento) — Найкращий актор (Найкращі роки молодості).
- 2006 — Золотий глобус (Італія) (Globo d'oro) — Найкращий актор (Прощавай, кохана).
Примітки
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Alessio Boni. IMDb (англ.). Архів оригіналу за 6 вересня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
- ↑ Архівована копія. www.tgcom24.mediaset.it. Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ https://bergamo.corriere.it/notizie/cultura-e-spettacoli/21_novembre_13/nato-secondo-figlio-dell-attore-alessio-boni-si-chiama-riccardo-62afc620-4461-11ec-b1e5-ba5a56353c9e.shtml
- ↑ https://bergamo.corriere.it/notizie/cultura-e-spettacoli/25_febbraio_11/terzo-figlio-per-alessio-boni-e-nato-un-altro-maschietto-sono-arrivato-come-un-fulmine-9fdb0690-1b52-4c7c-bee1-0c2df5b48xlk.shtml
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).