Право голосу

Пра́во го́лосу — право громадян країни обирати, тобто шляхом голосування формувати органи публічної влади відповідно до закону, та вирішувати інші значущі питання суспільного життя. Підставою реалізації виборцем свого права голосу на виборах в Україні є його включення до списку виборців на виборчій дільниці, утвореній відповідно до чинного законодавства з метою проведення голосування на виборах^[1].

У деяких мовах право голосу називають активним виборчим правом, на відміну від пасивного виборчого права, яке є правом балотуватися на виборах.^[2] Поєднання активного та пасивного виборчого права іноді називають «повним виборчим правом».^[3]

В Україні

Згідно зі статтею 70 Конституції України^[4]:

Стаття 70. Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.

Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.

Трактування

Право голосу є синонімом активного виборчого права.

Право голосу ще позначають таким терміном як "право виборців"^[5].

Різновиди

У корпоративному праві — право кожного акціонера голосувати з питань порядку денного на зборах акціонерів особисто або через довірену особу.

Див. також

Виборче право для негромадян
Вибори
Виборчі технології
Фальсифікація виборів

Примітки

↑ Нестерович В.Ф. (2018). Зміст та структура суб’єктивного виборчого права в Україні. Вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Спеціальний випуск № 3. с. 165.
↑ Deprivation of the Right to Vote. ACE Electoral Knowledge Network. Aceproject.org.
↑ Gianoulis, Tina (2015). Women's Suffrage Movement (PDF). glbtq. Архів (PDF) оригіналу за 29 березня 2019.
↑ Конституція України – Розділ III. Вибори. Референдум
↑ Нестерович, В.Ф. (2017). Виборче право України: Підручник. Київ: Видавництво Ліра-К. с. 504. ISBN 978-617-7507-01-6.

Посилання

Нестерович В.Ф. Виборче право України: Підручник. Київ: Видавництво Ліра-К, 2017. 504 с.
Нестерович В.Ф. Зміст та структура суб’єктивного виборчого права в Україні. Вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2018. Спеціальний випуск № 3. С. 163-169.
В. Ф. Погорілко. Активне виборче право // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 669 с. — ISBN 966-7492-01-X.

Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Нестерович В.Ф. (2018). Зміст та структура суб’єктивного виборчого права в Україні. Вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Спеціальний випуск № 3. с. 165.

[2] Deprivation of the Right to Vote. ACE Electoral Knowledge Network. Aceproject.org.

[3] Gianoulis, Tina (2015). Women's Suffrage Movement (PDF). glbtq. Архів (PDF) оригіналу за 29 березня 2019.

[4] Конституція України – Розділ III. Вибори. Референдум

[5] Нестерович, В.Ф. (2017). Виборче право України: Підручник. Київ: Видавництво Ліра-К. с. 504. ISBN 978-617-7507-01-6.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]