Акоп Акопян (письменник)

Акоп Акопян
Հակոբ Հակոբյան
Народився	17 (29) травня 1866[1][2]  Гянджа, Тифліська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1][3]
Помер	13 листопада 1937[4][5][…] (71 рік)  Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[1][3]
Поховання	Пантеон Ходживанка[3]
Громадянство	Російська імперія,  СРСР
Національність	вірмен
Діяльність	письменник
Знання мов	вірменська
Мова творів	вірменська
Напрямок	революційний романтизм
Жанр	оповідна поезія
Партія	Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)
Акоп Акопян у Вікісховищі

Ако́п Мнаца́канович Акопя́н (вірм. Հակոբ Հակոբյան Մնացականի; нар. 29 травня 1866, Гянджа — пом. 13 листопада 1937) — вірменський радянський письменник, основоположник вірменської пролетарської літератури. Народний поет Вірменської РСР та Грузинської РСР (з 1923).

Народився в сім'ї ремісника у місті Гянджа. Виключений з гімназії за вільнодумство; працював на нафтових промислах, був службовцем Тифліського банку.

Громадська і літературна діяльність тісно пов'язана з революційною боротьбою пролетаріату. Акопян — один з перших пропагандистів марксизму у Вірменії. Член РСДРП з 1904.

Писати почав 1893. Вірші Акопяна (збірки «Пісні праці», 1906; «Революційні пісні», 1907) знаменували народження вірменської пролетарської поезії. Поеми «Новий ранок» (1909), «Червоні хвилі» (1911) присвячені революційному рухові на Закавказзі; «Рівність» — твір про майбутнє соціалістичне суспільство — є зразком революційного романтизму у вірменській літературі. В 1914, за прикладом Горького, об'єднав революційних письменників, видавав перші вірменські альманахи: «Альбом робітника», «Червоні гвоздики». Соціалістичне перетворення Вірменії малює в поемах: «Боги заговорили» (1922), «Ширканал — більшовик» (1924), «Волховбуд» (1928), «Астхік» (1934) та ін. Широко відомі його літературні спогади та «Спогади агітатора».

Перекладач Пушкіна, Горького, Бєдного та ін. Вірші Акопяна перекладено українською, російською, грузинською, азербайджанською мовами.

• Українські переклади — В кн.: Тичина П. Г. Вибрані твори, т. 3. К., 1947;
• В кн.: Радянська література народів СРСР. К., 1952;
• Російські переклади — Сочинения. М., 1956.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Луначарсний А. В. Акоп Акопян. В його кн.: Статьи о советской литературе. М., 1958;
• Саркисян Г. А. Акоп Акопян. Ереван, 1956.

• Акопян, Акоп [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Акопян Акоп [Архівовано 10 березня 2007 у Wayback Machine.]