YaChudo

Аквакота

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

Аквакота
Група стравперша страва Редагувати інформацію у Вікіданих
Походження Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Входить у національні кухнііталійська кухня Редагувати інформацію у Вікіданих
Необхідні компонентихліб Редагувати інформацію у Вікіданих

Аквакотта (італ. Acquacotta, «приготовлена вода») — італійський хлібний суп на основі гарячого бульйону, який спочатку був селянською їжею. Суп виник у приморській провінції Маремма у південній частині Тоскани[1]. Страва була винайдена як засіб приготування черствого хліба. Два найпоширеніші варіанти аквакотти — аквакотта з грибами і аквакотта з пепероні.

Історія

Рецепт аквакотти вигадали дуже бідні вугільники, що жили в тосканському лісі[2]. Страва також готувалась і вживалася фермерами та пастухами в районі Маремми. Суп іноді подавали як антипасто[3], першу страву італійської кухні. У наші дні суп залишається популярною стравою в Мареммі та по всій Італії.

Аквакотта придумали як спосіб зробити несвіжий та затверділий хліб їстівним. Лісоруби, вугільники та пастухи працювали поза домом значний час, приносили з собою хліб та інші продукти, щоб все ж таки використати їх. Існує легенда про волоцюгу, який вигадав " суп з каменю ". Він прибув до села дуже голодним, але жителі стали переконувати його, що в них зовсім нема чим його нагодувати, і в них залишилося тільки каміння. Тоді бродяга запропонував їм зробити суп із каменю. Заінтриговані жителі погодилися і хитрун переконав мешканців села додати різні інгредієнти до його «кам'яного» супу[4]. Існують варіації цієї легенди, наприклад, з вдовою та бідним мандрівником, ченцем або солдатом[5].

Інгредієнти

Історично основними інгредієнтами аквакотти були вода, черствий хліб, цибуля, помідори та оливкова олія, а також різні овочі та продукти, що залишилися. На початку 1800-х років у деяких рецептах замість помідорів використовувався вержус, кислий сік, отриманий з недозрілого винограду[6].

В наш час

Сучасні рецепти аквакотти використовують черствий, свіжий або підсмажений хліб, і такі інгредієнти, як овочевий бульйон, яйця, сири (Parmigiano Reggiano та pecorino Toscano), селера, часник, базилік, капусту, лимонний сік, сіль, перець, картоплю. Деякі версії можуть використовувати гриби, наприклад, білі гриби, дикі трави та листові овочі та зелень, такі як рукола, ендивій, м'ята, мангольд, цикорій, зелень кульбаби, крес-салат, валеріана та інші[7]. На блюдо кладуть яйце пашот. Суп можна приготувати заздалегідь, від кількох годин до дня, та зберігати в холодному місці або в холодильнику, а потім підігрівати перед подачею на стіл. Суп також можна зберігати шляхом заморожування[8].

Варіації

  • Acquacotta con funghi — в якому як основний інгредієнт використовуються білі гриби. Додаткові інгредієнти включають хліб, бульйон або воду, консервовані томати, пармезан, яйце, дику м'яту, часник, петрушку, оливкову олію, сіль та перець[9].
  • Acquacotta con peperoni — це варіація супу аквакотта, який включає селеру, червоний перець і часник[10].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Roddy, Rachel (March 29, 2016). «Rachel Roddy’s Tuscan vegetable broth recipe». The Guardian. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 26 червня 2020.
  2. ↑ Michelle (2014). The Italian Vegetable Cookbook. Houghton Mifflin Harcourt [Архівовано 2020-06-28 у Wayback Machine.]. p. 67. ISBN 0-547-90916-0
  3. ↑ Hazan, Marcella (2011). Essentials of Classic Italian Cooking [Архівовано 2020-06-29 у Wayback Machine.]. Knopf Doubleday Publishing Group. ISBN 0-307-95830-2
  4. ↑ Sarah (January 10, 2015). «Try Acquacotta soup as a new recipe for the new year». The Jamestown Sun[недоступне посилання]
  5. ↑ Тосканский суп из камня или «Аквакотта». Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  6. ↑ Romer, Elizabeth (1989). The Tuscan Year: Life and Food in an Italian Valley [Архівовано 2020-06-28 у Wayback Machine.]. Macmillan. pp. 103—106. ISBN 0-86547-387-0
  7. ↑ Croce, Julia della (2004). Roma: Authentic Recipes from In and Around the Eternal City [Архівовано 2020-06-26 у Wayback Machine.]. Chronicle Books. p. 65. ISBN 0-8118-2352-0
  8. ↑ Acquacotta (Vegetable Soup)". Vegetarian Times. April 3, 2013. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  9. ↑ Аквакотта с грибами, томатами, яйцами, сыром и хлебом. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  10. ↑ Romer, Elizabeth (1989). The Tuscan Year: Life and Food in an Italian Valley [Архівовано 2020-06-28 у Wayback Machine.]. Macmillan. pp. 103—106. ISBN 0-86547-387-0.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).