Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво

Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво
англ. Asia-Pacific Economic Cooperation[1]
Абревіатура	APEC(англ.), 亞太經合會(кит.), 亚太经合组织(кит.), 亞太經合組織(кит.), 亞太經合組織(кит.), 亚太经合组织(кит.), 亚太经合组织(кит.), АТЭС(рос.), АЦЭС(біл.), АТЕС(укр.), เอเปค(тай.), АТИС(болг.), एपेक(гінді), ԱԽՏԽ(вірм.), APEK(ідо), APEK(есп.), АТЭС(тат.), ਏਪੀਈਸੀ(пенджаб.), CEAP(гал.), 亞太經合組織(кант.), 에이펙(кор.)
Гасло	open regionalism
Тип	міжурядова організація[2]
Засновано	6 листопада 1989[3]
Країна	Сінгапур[4]
Штаб-квартира	Сінгапур (1°17′27″ пн. ш. 103°46′40″ сх. д. / 1.2907° пн. ш. 103.7777° сх. д.)
Місце діяльності	Азіатсько-Тихоокеанський регіон
Членство	Австралія Бруней Канада Індонезія Японія Південна Корея Малайзія Нова Зеландія Філіппіни Сінгапур Таїланд США Тайвань Гонконг КНР Мексика ПНГ Чилі Перу Росія В'єтнам
Офіційні мови	англійська[4]
Членів	21
Штат працівників	50 осіб (2022)[5]
Вебсайт: apec.org
Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво у Вікісховищі

Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (англ. The Asia-Pacific Economic Cooperation, скорочено АТЕС, англ. APEC) — форум економік Тихоокеанського узбережжя. Заснований у 1989 році з метою сприяння тіснішій економічній співпраці та вільній торгівлі держав Азійсько-Тихоокеанського регіону. Аналог таких утворень як Європейський Союз та Північноамериканської зони вільної торгівлі, що існують в інших регіонах світу. Наразі до кооперації входять 21 економіка. Частка держав-членів становить 40,5 % планетарного населення, 54,2 % ВВП та 43,7 % міжнародної торгівлі.^[6]

Щорічно відбувається форум держав-членів на рівні глав урядів, місце зустрічі чергується поміж всіма державами. Специфічною особливістю є дрес-код — національні костюми держави господаря.

До АТЕС входить 21 член, це більшість з-поміж держав, що омиваються Тихим океаном. Організація є однією із небагатьох куди входить Тайвань (хоча й під кострубатою назвою Китайський Тайбей), при цьому за цілковитої згоди материкового Китаю. Та на догоду Піднебесній щодо членів використовується термін «економіки-учасниці» замість звичнішого «держави-учасниці».

Індія, попри те що не омивається Тихим океаном також робила запит щодо членства в організації. Попервах її заявку підтримали США, Японія та Австралія. Але з низки причин її не прийняли до організації, та було оголошено про мораторій на прийняття нових членів до кінця 2010 року.

Окрім Індії, ще з десяток держав висловили бажання приєднатися. Зокрема: Монголія, Пакистан, Лаос, Бангладеш, Коста-Рика, Колумбія, Еквадор. Також Гуам, за прикладом Гонконгу та Китаю намагається стати повноправним членом окремим від США.

• Рівноправне партнерство;
• Схильність до відкритого діалогу й досягнення консенсусу у обговоренні найважливіших проблем;
• Взаємовигода економічного співробітництва з урахуванням країн, що розвиваються.

• Зустрічі на вищому рівні
• Міністерські зустрічі
• Зустрічі старших посадових осіб
• Група видатних діячів
• Тихоокеанський діловий форум
• Комітет торгівлі та інвестицій
• Бюджетно-адміністративний комітет
• Робочі групи
• Секретаріат
• Економічний комітет

Щорічні^[7] зустрічі на високому рівні лідерів держав АТЕС:

• Рада Тихоокеанського економічного співробітництва
• Саміт АТЕС 2011

• А. М. Копистира. Азійсько-тихоокеанське економічне співробітництво // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х

• Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво [Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Азійсько-Тихоокеанське економічне співтовариство // Митна енциклопедія : у 3 т. / редкол.: І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін. ; Держ. НДІ мит. справи. — 2-ге вид. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2014. — Т. 1 : А — З. — 592 с. — ISBN 978-966-346-853-2.