Азид свинцю

Азид свинцю
Ідентифікатори
Номер CAS	13424-46-9
PubChem	61600
Номер EINECS	236-542-1
RTECS	OF8650000
SMILES	[N-]=[N+]=N[Pb]N=[N+]=[N-][1]
InChI	InChI=1S/2N3.Pb/c2*1-3-2;/q2*-1;+2
Властивості
Молекулярна формула	${\displaystyle \mathrm{P}\mathrm{b}(\mathrm{N}{\phantom{A}}_3){\phantom{A}}_2}$
Молярна маса	291,24 г/моль
Зовнішній вигляд	білий порошок
Густина	4.71 г/см3, твердий
Тпл	350 °C (вибухає)
Розчинність (вода)	2,3 г/100 мл (18 °C) 9,0 г/100 мл (70 °C)[2]
Вибухонебезпечність
Ударна чутливість	висока
Чутливість до тертя	висока
Швидкість детонації	5180 м/с
Небезпеки
Класифікація ЄС	E Xn N
Головні небезпеки	шкідливо, вибухає
Температура самозаймання	350 °C; 662 °F; 623 K
Пов'язані речовини
Інші катіони	азид калію
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Ази́д сви́нцю — ініціювальна високобризантна вибухова речовина, яка є свинцевою сіллю азотистоводневої кислоти ${\displaystyle \mathrm{P}\mathrm{b}(\mathrm{N}{\phantom{A}}_3){\phantom{A}}_2}$. Вперше синтезований Курціусом в 1891 р. разом із азидами ртуті та срібла^[3], застосовується в капсулях-детонаторах і електродетонаторах з 1907 року.

Азид свинцю може бути отриманий у результаті реакції між розчинами солей свинцю й азидів лужних металів, зазвичай азиду натрію і нітрату свинцю:

${\displaystyle \mathrm{P}\mathrm{b}(\mathrm{N}\mathrm{O}{\phantom{A}}_3){\phantom{A}}_2+2\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{N}{\phantom{A}}_3⟶\mathrm{P}\mathrm{b}(\mathrm{N}{\phantom{A}}_3){\phantom{A}}_2\downarrow +2\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{N}\mathrm{O}{\phantom{A}}_3}$

В промисловому синтезі використовують водні розчини, в цьому випадку утворюється дрібнокристалічний азид свинцю, відносно крупнокристалічний продукт може бути отриманий із використанням в якості розчинника розплавів сумішей нітратів лужних металів, які утворюють евтектичні суміші із низькими температурами плавлення (129 °C для ${\displaystyle \mathrm{L}\mathrm{i}\mathrm{N}\mathrm{O}{\phantom{A}}_3/\mathrm{K}\mathrm{N}\mathrm{O}{\phantom{A}}_3}$ і 218 °C для ${\displaystyle \mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{N}\mathrm{O}{\phantom{A}}_3/\mathrm{K}\mathrm{N}\mathrm{O}{\phantom{A}}_3}$)^[4].

Отриманий такими методами азид свинцю забруднений катіонами (натрій) і аніонами (нітрат) вихідних солей, для синтезу азиду свинцю, вільного від таких забруднень використовують взаємодію розчинів нітриту свинцю і азотистоводневої кислоти^[5]:

${\displaystyle \frac{1}{2}\mathrm{P}\mathrm{b}(\mathrm{N}\mathrm{O}{\phantom{A}}_2){\phantom{A}}_2+2\mathrm{H}\mathrm{N}{\phantom{A}}_3⟶\frac{1}{2}\mathrm{P}\mathrm{b}(\mathrm{N}{\phantom{A}}_3){\phantom{A}}_2\downarrow +\mathrm{N}{\phantom{A}}_2\uparrow +\mathrm{N}{\phantom{A}}_2\mathrm{O}\uparrow +\mathrm{H}{\phantom{A}}_2\mathrm{O}}$

Азид свинцю — дрібний кристалічний порошок білого або світло-рожевого кольору з густиною 4,71-4,93 г/см³, практично нерозчинний у холодній воді і малорозчинний у гарячій, здатний у присутності вологи і за підвищеної температури реагувати з деякими металами. Азид свинцю і продукти його вибуху токсичні.

Застосовується як первинна ініціювальна вибухова речовина в детонаторах (капсулях-детонаторах, електродетонаторах). До удару, тертя, наколювання і дії вогню азид свинцю менш чутливий, ніж гримуча ртуть, але має більшу ініціюючу здатність. Водночас дуже чутливий до електричного розряду.^[6] Для забезпечення надійності збудження детонації від полум’я покривають шаром стифнату свинцю. Для збудження детонації шляхом наколювання покривають шаром спеціального наколювального складу.

При виготовленні капсулів-детонаторів споряджається в гільзи з алюмінію, з яким не реагує (але активно взаємодіє з міддю та її сполуками). Низька температура помітно не впливає на його чутливість, яка залежить від розміру та форми кристалів. Вода практично не змінює здатності азиду свинцю до вибуху.^[8]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

• Азид свинцю на сайті Sappers