Гуру Грантх Сахіб

Гуру Грантх Сахіб
Назва	пенджаб. ਗੁਰੂ ਗ੍ਰੰਥ ਸਾਹਿਬ
Жанр	релігійна літератураd і святі тексти
Видання або переклади	Адігрантх
Країна походження	Індія
Мова твору або назви	пенджабська мова, Lehndid, пракрит, Апабхранша, санскрит, Бходжпурі, синдхі, маратхі, Марварі (мова), бенгальська мова, перська, арабська, Braj Bhashad, хар'янві, Авадхі, Кхарі-болі і Dakhanīd
Гуру Грантх Сахіб у Вікісховищі

Гуру Грантх Сахіб (пенджаб. ਗੁਰੂ ਗ੍ਰੰਥ ਸਾਹਿਬ, gurū granth sāhib ^IAST), або «Аді Грантх»^[1] — основний священний текст сикхів, який був написаний в період сикхських гуру з 1469 до 1708 роки^[1]. Текст — це колекція релігійних гімнів, які описують якості Бога^[2]і які говорять про необхідність медитації на імена Бога. Гобінд Сингх (1666–1708), десятий в лінії сикхських гуру, який оголосив текст «Аді Грантха» своїм наступником. Таким чином він поклав кінець лінії людських гуру і підніс текст «Аді Грантха» до статусу «Гуру Грантх Сахіба».^[3] З того часу текст є священним писанням сикхів, які шанують його як живе втілення десяти гуру сикхізму.^[4] «Гуру Грантх Сахіб» — це основна збірка молитов і керівництво з молитовної практики,^[5] тим самим займаючи центральне місце в цій релігійній традиції. Спочатку «Аді Грантх» був складений п'ятим сикхським гуру Арджан Девом (1563–1606), який зібрав разом як гімни сикхських гуру до нього, так і твори інших святих індуїзму і ісламу^[2].

• Panjab Digital Library [Архівовано 5 вересня 2012 у Archive.is]