Адольф Бек

Бек Адольф
пол. Adolf Beck
Народився	1 січня 1863 Краків
Помер	1942 Львів ·отруєння
Країна	Австро-Угорщина →  Польща
Національність	Єврей
Діяльність	лікар, політик, фізіолог, нейрофізіолог, викладач університету
Alma mater	Ягеллонський університет
Галузь	нейрофізіологія
Заклад	Лікарський факультет Львівського університету
Посада	Ректор Львівського університету
Вчене звання	дійсний член АМН Польщі
Науковий керівник	Наполеон Цибульський
Відомі учні	Віктор Тиховський
Членство	Польське наукове товариство у Львові
Відомий завдяки:	опрацювання методу електроенцефалографії
Батько	Шайя Давид Бек
Мати	Гюстава Мюллер
У шлюбі з	Регіна Мандельбаум
Діти	Генрик Бек
Адольф Бек у Вікісховищі

Адо́льф Бе́к (пол. Adolf Beck; * 1 січня 1863, Краків — †? серпня 1942, Львів) — фундатор львівської школи фізіології. Доцент (1894), професор (1897), почесний професор Львівського університету (1934). Президент Львівського лікарського товариства (1901), почесний член лікарських товариств Вільнюса (1895) та Кракова (1917). Дійсний член АМН Польщі (1920) та ПАН у Кракові (1930). Ректор Львівського університету (1912—1913). Основоположник електроенцефалографії.

Народився 1 січня 1863 року у Кракові, який на цей час входило до складу однієї з провінцій Австро-Угорської імперії (тепер Польща), у єврейській родині пекаря Шаі Давида Бека та Густави, до шлюбу Мюллер. Був Адольф Бек був найстаршою дитиною в багатодітній родині, а усього їх було дванадцять^[1]. Походив із заможної родини, кілька поколінь родини мешкали в Амстердамі та займалися шліфуванням діамантів^[2]. У 1884 році блискуче закінчує гімназію Святого Яцека у Кракові та вступає на перший курс медичного факультету Ягеллонського університету у Кракові.

У 1886 року розпочинає наукову діяльність на кафедрі фізіології Ягеллонського університету під керівництвом відомого польського фізіолога Наполеона Цибульського. Протягом 1889—1894 років — асистент кафедри фізіології, 1894—1895 роки — доцент кафедри фізіології Ягеллонського університету.

З травня 1895 року призначений надзвичайним професором фізіології відновленого лікарського факультету Львівського університету. Першу лекцію виголосив 29 жовтня 1895 року з фізіології, на тему «Життєві явища та способи їх дослідження» (пол. O zjawiskach zyciowych i sposobach ich badania).

1897 року отримав звання звичайного професора фізіології Львівського університету. Організував Львівське фізіологічне товариство та Інститут фізіології. Відтак 1901 року стає президентом Львівського лікарського товариства.

У ніч з 19 на 20 червня 1915 року арештований окупаційною російською владою та вивезений до Києва, де перебував до кінця 1916 року.

Скінчив життя самогубством (перед відправленням до львівського гетто взяв у сина Генрика ціанистого калію) у серпні 1942 року в окупованому німцями Львові.

Напрями його наукових досліджень: нейрофізіологія — один із перших опрацював метод електроенцефалографії, описав спонтанну біоелектричну активність мозку — 1890; фізіологія сенсорних систем: зору, слуху, болю; кровоплинної, травної та видільної систем; історія фізіології.

Науковий дебют відбувся у студентські роки публікацією 1888 року «Про подразнення різних місць нерва» і був присвячений електрофізіологічним дослідженням нервової системи, яка принесла визнання серед науковців і нагороду від Ягеллонського університету.

У 1890 році А. Бек виходить у світ праця «Die Bestimmung der Localisation des Gehirn- und Rückenmarksfunctionen vermittelst der electrischen Erscheinungen» у часописі «Centralblatt für Physiologie», що присвячена опису спонтанної та викликаної біоелектричної активності кори головного мозку собак і кролів та дослідженню феномена, відомого тепер у фізіології як десинхронізація.

У 1891 році захистив докторську дисертацію на тему «Визначення локалізації в головному і спинному мозку за допомогою електричних явищ» (пол. Oznaczenie lokalizacyi w mozgu i rdzeniu za pomocq zjawisk elektrycznych).

1894 році Адольф Бек захистив Venia legendi (габілітація) з фізіології на тему «Зміни кровоносного тиску у судинах».

У 1910 році Адольф Бек бере участь у підготовці і роботі Міжнародного Конгресу фізіологів у Відні.

1915 року у співавторстві з Наполеоном Цибульським видав підручник «Фізіологія людини» (пол. Fizjologia człowieka) у двох томах для студентів-медиків. 1924 року за редакцією А. Бека виходить у світ друге доповнене видання підручника з фізіології у двох томах.

Підготував 9 професорів, керував науковими дослідженнями багатьох клініцистів Львівського університету.

Неодноразовий номінант на Нобелівську премію. Разом з Наполеоном Цибульським першим отримав наднирковий гормон адреналін.

Адольф Бек був одружений з Регіною Мандельбаум, мав сина Генрика (1896—1946), який був гінекологом.

• Гжегоцький М. Р. Адольф Бек та його вклад в розвиток експериментальної фізіології / М. Р. Гжегоцький, А. М. Гжегоцька // Експериментальна та клінічна фізіологія: збірник наук. праць до 100-річчя кафедри фізіології, 10-14 жовтня 1995 р. — Львів, 1995. — С. 20—22.
• Заячківська О. Шляхетність у науці та житті: пам'яті фундатора львівської фізіологічної школи професора Адольфа Бека / А. Коенен, О. Заячківська, М. Гжегоцький // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. — 2009. — № 3. — С. 103—109.
• Зіменковський Б. С. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784—2006 / Зіменковський Б. С., Гжегоцький М. Р., Луцик О. Д. — Львів : Наутілус, 2006. — 416 с.
• Коенен А. Науковий пріоритет А. Бека в нейрофізіології (до 135-річчя з дня народження А. Бека) / А. Коенен, О. Заячківська, Р. Більський // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. — 1998. — № 1. — С. 105—109.
• Надрага М. С. Науковий портрет фундатора Львівської школи фізіологів Адольфа Бека у світлі сучасної бібліографії / М. С. Надрага, С. В. Васільєва // Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства: матеріали п'ятої міжнародної науково-практичної конференції Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства: матеріали п'ятої науково-практичної конференції, Львів, 11–12 вересня 2013 р. / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національний університет «Львівська політехніка», Науково-технічна бібліотека; редкол.: О. В. Шишка, Н. Е. Кунанець, Д. О. Тарасов та ін. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. — С. 454—463. — ISBN 978-617-607-479-3.
• Я.-Р. М. Федорів. Бек Адольф // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.

• Ірина Котлобулатова. Проєкт «Інтерактивний Львів»: Адольф Бек. lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 26 липня 2026. Процитовано 10 липня 2026.
• Олег Павлишин. Єврейське населення Східної Галичини у 1918–1919 рр.: соціальний аспект // Галичина. — 2006–2007. — Число 12–13. — С. 27–44.
• Історичні аспекти розвитку кафедри фізіології ЛНМУ. new.meduniv.lviv.ua. ДНТ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького». Процитовано 4 жовтня 2026.
• Віктор Гуменний (6 березня 2017). Львівський медик і номінант на Нобеля, або ким був Адольф Бек. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Процитовано 4 жовтня 2026.
• Антон Конен, Віолета Валєнтовська. Адольф Бек (1863-1942), відомий нейрофізіолог і гуманіст, батько Генрика Бека // Незалежний український культурологічний часопис «Ї». — 2016. — № 85.
• Науковий портрет Адольфа Бека – фундатора львівської наукової школи фізіологів. (До 150-річчя від дня народження): біобібліографічний покажчик / уклад. С. В. Васільєва, О. М. Кріль, М. С. Надрага, О. С. Заячківська, М. Р. Гжегоцький; наук. ред. М. С. Надрага; Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Наукова бібліотека. — Львів, 2013. — 66 с.