YaChudo

Адам Богорич

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Адам Богорич
Народивсяне раніше 1521 і не пізніше 1527 Редагувати інформацію у Вікіданих
Bohord, Словенія або Брестаниця, Кршко, Словенія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померне раніше 20 березня 1601 і не пізніше 27 серпня 1602 Редагувати інформацію у Вікіданих
Любляна, Крайнинське герцогство, Священна Римська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаШтирія
 Священна Римська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьграмматик, директор школи, письменник, філолог, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботифілологія[1], гуманізм епохи Відродження[1] і Гуманістична педагогіка[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовсловенська[1][2] і латина Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіялютеранство Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Адам Богорич у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Адам Богорич (1520[3], Брестаниця[4] — 20 листопада 1598, територія сучасної Німеччини) — словенський протестант та мовознавець, створив словенський алфавіт під назвою богоричиця.

Життєпис

У Відні він  у 1547 р. здобув ступінь бакалавра, потім навчався у Віттенберзькому університеті, де одним із його вчителів був Філіпп Меланхтон[4]. В З 1551 по 1563 рік працював у власній школі в Кршку, в 1566—1582 та 1595—1598 роках він був директором державної школи в Любляні, де він ввів місцеву слов'янську мову як мову навчання[5][6].

Вже близько 1580 він опублікував наразі не збережену працю Elementale Labacense cum Nomenclatura trium linguarum, Latinae, Germanicae et Sclavonicae, яка була в основному латино-німецько-слов'янським словником.[4][7] Однак його головною працею була Arcticae horulae succisivae de latinocarniolana literatura (чеські вільні зимові години латино-крайнської граматики; також скорочено Arcticae horulae), опублікована у Віттенберзі того ж року, коли Далматин переклав Біблію (1584). Богорич в опублікованій латиною граматиці словенської Arcticae horulae високо оцінив місцеву народну мову як члена великої родини слов'янських мов[3]. Богорич там також висловив думку, що місцеві слов'яни є нащадками венетів та вандалів.

Лише обмежена кількість літератури з періоду словенської реформації пережила подальшу контрреформацію. В Римі вдалося отримати виняток для перекладу Біблії Далматином, і граматики Богорича, що ще була перевидана в 1715 і 1758 рр.[8]

Богорич також створив найбільш точний та найбільш систематичний алфавіт — богоричицю, яким користувалися аж до сорокових років 19 сторіччя.[9].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ CONOR.Sl
  3. ↑ а б Slovinsko: stručná historie států. Libri. с. 33. ISBN 978-80-7277-463-0.
  4. ↑ а б в The Treatment of 'Nomen' in the First Slovenian Grammar (Bohorič 1584) (PDF) (англ.). 9 липня 2008. с. 276 (2). Архів оригіналу (PDF) за 29 квітня 2020. Процитовано 16 травня 2021.
  5. ↑ Charakteristika a specifika slovinských státních svátků (PDF). Masarykova univerzita. с. 37. Архів оригіналу (PDF) за 26 травня 2020. Процитовано 16 травня 2021.
  6. ↑ Protestantska stanovska šola (1563-1598) (slovinsky) . 2006. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  7. ↑ Contemporaries (anglicky) . 2008. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 16 травня 2021.
  8. ↑ Slovenian lands in 16th century: Humanism, reformation, uprisings, wars and plagues (англ.). 28 квітня 2007. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
  9. ↑ Pallasová, Eva (2001). Role ortografického systému při standardizaci národního jazyka (PDF). Simpozij Obdobja 20: Slovenski knjižni jezik - aktualna vprašanja in zgodovinske izkušnje. Ljubljana: Center za slovenščino kot drugi/tuji jezik. с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2010. Процитовано 16 грудня 2010.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).