Агнеса Пшемислівна
| Агнеса Пшемислівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 5 вересня 1269[1]  Прага, Богемське королівство |
| Померла | 17 травня 1296[1] (26 років) Прага, Богемське королівство ·туберкульоз |
| Поховання | Анезький монастирd |
| Суспільний стан | аристократія[2] |
| Титул | принцеса[3] |
| Конфесія | християнство і католицька церква |
| Рід | Пржемисловичі |
| Батько | Пржемисл Отакар II (король Богемії) |
| Мати | Кунегунда Ростиславна |
| Брати, сестри | Кунегунда Чеська, Єлизавета Богемська, Ян з Фалькенштейнаd, Венцеслав II, Микулаш Id і Ян Богемськийd |
| У шлюбі з | Рудольф II |
| Діти | Йоган Швабський Парріціда |
Агне́са Че́ська Пшеми́слівна (також свята Агнеса Чеська; 5 вересня 1269 — 17 травня 1296) — австрійська герцогиня, донька короля Чехії Пшемисла ІІ Оттокара і Кунегунди Галицької, онука галицького князя, бана Мачви і Славонії Ростислава Михайловича. Католицька свята, одна зі святих покровительок Чехії.
Життєпис
На знак примирення свого батька і німецького короля Рудольфа І Габсбурга Ангесу було заручено 1278 року з молодшим сином останнього, Рудольфом, який 1282 року разом з братом Альбрехтом був проголошений герцогом Австрії, Штирії і персонально герцогом Швабії.
Згідно з угодою з Райнфельдер від 1 червня 1283 року єдиним правителем оголосили Альбрехта, а Рудольф протягом 4 років повинен був отримати відшкодування у вигляді королівства, герцогства чи грошове, що не було виконане. Рудольф І обіцяв залишити німецький трон Рудольфу, який зайнявся управлінням родових маєтностей Габсбургів. У битві під Сухими Крутами з Рудольфом І Габсбургом загинув батько Агнеси, але її мати Кунегунда Галицька підтвердила раніші домовленості і в 1284 році видала Агнесу в шлюб з Рудольфом ІІ Габсбургом. Під час відвідин сестри Ґути, виданої в шлюб з королем Чехії Венцеславом ІІ, братом Агнеси, Рудольф неочікувано захворів і помер 10 травня 1290 року, ймовірно від отруєння, хоча не виключають і можливість смерті від хвороби. Незабаром після смерті герцога Австрії Рудольфа ІІ Агнеса народила сина Йогана Швабського Парріціду.
Деякий час Агнеса проживала з сином у замку Бругг швейцарського кантону Ааргау, потім перебралась до двору брата Вацлава ІІ. Агнеса померла у 30 років імовірно від туберкульозу, похована в родинній каплиці Пшемисловичів костелу Св. Сальватора костелу кларисок, а її серце поховане у монастирі Збраслава під Прагою.
Вшанування
Агнеса Пшемислівна була беатифікована у 1874 році папою Пієм IX, а канонізована папою Іваном Павлом II у 1989 році.
Агнесу Пшемислівну вважають однією з святих покровительок Чехії, її портрет присутній на чеській банкноті номіналом 50 крон.
В 1979 році Агнеса Пшемислівна вшанована на Поверсі спадщини американської феміністичної мисткині Джуді Чикаго як одна з 1037 видатних жінок, що зробили внесок у розвиток людства.
Література
- DVOŘÁČKOVÁ-MALÁ, Dana. Anežka, vévodkyně rakouská, dcera českého krále (1269—1296). Mediaevalia Historica Bohemica, 2010, roč. 13, čís. 1, (чеська мова) ISSN 0862-979X. (чеськ.)
Примітки
- ↑ а б в http://biography.hiu.cas.cz/Personal/index.php?curid=39374
- ↑ Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
- ↑ Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages / A. Commire, D. Klezmer — Detroit: (untranslated), Yorkin Publications, 2006. — 2572 p. — ISBN 978-0-7876-7585-1
Посилання
- Пшемисловичі [Архівовано 23 березня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Генеалогія (нім.)
- Агнеса Пшемислівна, біографія [Архівовано 28 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (чеськ.)
|
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).