Автокран
Автокра́н (англ. truck crane, нім. Kranwagen m, Autokran m) — самохідний піднімальний кран на автомобільному (колісному або гусеничному) шасі. Для забезпечення сталості, зміни кута нахилу установки (зокрема, вирівнювання відносно поверхні землі) і розвантаження осей під час вантажних робіт автокрани обладнуються виносними опорами — аутригерами.
Будова
Автокран складається з неповоротної та поворотної частин. Неповоротну частину утворюють базове шасі (вантажного автомобіля або спеціальне багатовісне шасі підвищеної прохідності), рама, виносні опори та противага, які забезпечують стійкість крана під час роботи. Поворотна частина з'єднана з ходовою через опорно-поворотний пристрій; на ній розміщені стріла (телескопічна, ґратчаста або комбінована), кабіна кранівника й основні механізми: підіймання вантажу, зміни вильоту (підіймання) стріли, повороту платформи та вантажна лебідка. Привід механізмів у сучасних машинах переважно гідравлічний, робоча зона охоплює 360°.[1]
Типи автокранів
- за типом шасі
- колісні
- гусеничні
- за типом стріли
- з ґратчастою стрілою;
- з телескопічною стрілою;
- комбіновані
Класифікація за вантажопідйомністю
За вантажопідйомністю автокрани умовно поділяють на легкі, середні, важкі та надважкі. Межі груп у різних джерелах відрізняються; поширений поділ — легкі (приблизно до 10 т), середні (10–25 т, найпоширеніші у будівництві), важкі (25–100 т) та надважкі (понад 100 т).[2]
Система індексації
У країнах колишнього СРСР стрілові самохідні крани, зокрема автокрани, позначали за системою індексації ГОСТ 22827. Індекс починається з літер КС (кран стріловий самохідний), далі йдуть цифри:
- перша — розмірна група за вантажопідйомністю: 1 — 4 т, 2 — 6,3 т, 3 — 10 т, 4 — 16 т, 5 — 25 т, 6 — 40 т, 7 — 63 т, 8 — 100 т;
- друга — тип ходового пристрою: 1 і 2 — гусеничний, 3 — пневмоколісний, 4 — спеціальне шасі автомобільного типу, 5 — шасі вантажного автомобіля, 6 — шасі трактора, 7 — причіп;
- третя — виконання стрілового обладнання: 6 — з гнучкою (канатною) підвіскою, 7 — з жорсткою підвіскою, 8 — телескопічне;
- четверта — порядковий номер моделі; літери після цифр позначають чергову модернізацію та кліматичне виконання.
Наприклад, у позначенні автокрана КС-4561: 4 — вантажопідйомність 16 т, 5 — шасі вантажного автомобіля, 6 — стріла з гнучкою підвіскою.[3]
Найбільші у світі автокрани
- Liebherr LTM 11200- 9-вісне шасі, телескопічна стріла 100 м, вантажопідйомність до 1200 т.
- Liebherr LG 1750 — 8-вісне шасі, мачтова стріла до 200 м, вантажопідйомність до 750 т.
- Liebherr LTM 1500 — 8-вісне шасі, телескопічна стріла до 91 м, вантажопідйомність до 500 т.
- Gottwald AMK 1000 — 10-вісне шасі, телескоп.стріла 93 (+51) м, вантажопідйомність до 1000 т.
- Gottwald AK 850/1100 — 10-вісне шасі, мачтова стріла до 183 м, вантажопідйомність до 1100 т.
- Terex-Demag AC 700 — 9-вісне шасі, телескопічна стріла 60 м, вантажопідйомність до 700 т[4].
- Terex-Demag AC 1000 — 9-вісне шасі, телескопічна стріла до 100 м / мачтова 163 м, вантажопідйомність до 1200 т.
Див. також
Виноски
- ↑ Будова автокрана: основні вузли, механізми та класифікація. avtodozorlift.com.ua. Процитовано 21 липня 2026.
- ↑ Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- ↑ ГОСТ 22827-85. Крани стрілові самохідні загального призначення. Технічні умови.
- ↑ Повні технічні дані Demag AC 700 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2012. Процитовано 21 жовтня 2012. [Архівовано 2012-07-28 у Wayback Machine.]
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).