YaChudo

Автовишка

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Автови́шка (також автогідропідйомник, АГП) — самохідна вантажопідіймальна машина на автомобільному шасі, призначена для підіймання робітників з інструментом і матеріалами на робочій платформі (люльці) для виконання робіт на висоті. На відміну від автокрана, який піднімає вантажі, автовишка призначена для підіймання людей до робочої зони.[1]

Будова

Автовишка складається з базового шасі вантажного автомобіля, поворотної платформи з опорно-поворотним пристроєм, підіймального обладнання (стріли), робочої платформи (люльки) з огородженням та виносних опор (аутригерів), що забезпечують стійкість під час роботи. Керування зазвичай дубльоване: з пульта в люльці та з нижнього (аварійного) пульта. Привід підіймального обладнання переважно гідравлічний, звідки й назва «автогідропідйомник».[1]

Типи

За конструкцією підіймального обладнання розрізняють автовишки:

  • телескопічні — зі стрілою з висувних секцій;
  • колінчасті (шарнірно-зчленовані) — із двох і більше секцій, з'єднаних шарнірами, що дає змогу «переступати» через перешкоди;
  • комбіновані (колінчасто-телескопічні) — поєднують шарнірні та телескопічні секції;
  • пантографні (ножичного типу) — з підійманням платформи по вертикалі.[1]

Основні параметри

Головними характеристиками автовишки є:

  • номінальна висота підіймання — відстань по вертикалі від опорної поверхні до підлоги люльки у крайньому верхньому положенні;
  • робоча висота — умовна висота зони роботи; визначається як номінальна висота підіймання плюс висота досяжності людини (за ГОСТ 33650/52064 — 1,5 м, за європейським стандартом EN 280 — 2 м);[2]
  • виліт — найбільша відстань по горизонталі від осі обертання до зовнішнього огородження люльки;
  • вантажопідйомність люльки (маса робітників з інструментом) і допустима кількість осіб.[1][3]

Застосування

Автовишки застосовують для робіт на висоті без спорудження риштувань: обслуговування й монтажу повітряних ліній електропередач і освітлення, ліній зв'язку, зовнішньої реклами, фасадних і оздоблювальних робіт, обрізання дерев, миття та ремонту будівель тощо.

Безпека

Робота автовишки регламентована правилами безпечної експлуатації підйомників з робочими платформами та стандартом EN 280 (в Україні — ДСТУ EN 280). Обов'язкові умови: встановлення на всі виносні опори на твердій поверхні, використання страхувальних систем робітниками в люльці, контроль вантажопідйомності та вильоту, робота атестованого персоналу.[3]

Відмінність від автокрана

Хоча автовишку й автокран монтують на подібних шасі, їхнє призначення різне: автокран піднімає й переміщує вантажі за допомогою гака, а автовишка піднімає людей на робочій платформі. Тому в автовишок нормують саме висоту й виліт зони роботи, а не вантажний момент.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г ГОСТ 33650-2015 (ГОСТ Р 52064-2003). Підйомники з робочими платформами. Терміни та визначення.
  2. ↑ Як визначити потрібну висоту автовишки: поверхи, метри та виліт стріли. avtodozorlift.com.ua. Процитовано 4 серпня 2026.
  3. ↑ а б ДСТУ EN 280. Платформи підіймальні робочі пересувні. Вимоги щодо безпеки.

Джерела

  • ГОСТ 33650-2015 (ГОСТ Р 52064-2003). Підйомники з робочими платформами. Терміни та визначення.
  • ДСТУ EN 280. Платформи підіймальні робочі пересувні. Вимоги щодо безпеки.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).