Авраам Малах
| Авраам Малах | |
|---|---|
| Народився | 1739, 1741 або 1740[1] |
| Помер | 25 вересня 1776, 1777 або 1776[1] Фастів, Київське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита[1] |
| Поховання | Фастів |
| Діяльність | рабин |
| Вчителі | Дов Бер |
| Конфесія | юдаїзм |
| Батько | Дов Бер |
| Діти | Шалом Шахн з Погребищаd |
Рав Авраам «Малах» з Межірічя (1741 — 1777) — відомий цадик, син і учень рабина Дова Бера Межиріцького. Народився приблизно 1741 року. У ранньому віці вів подвижницьке життя, жив повним відлюдником і присвятив себе вивченню кабали. Батько направив йому в товариші ребе Шнеура Залмана (אלטער רבי), який навчив його Талмуду, навчаючись у нього, в свою чергу, кабалі. Через короткий час після смерті свого батька Малах став проповідником у Фастові, де він жив також у строгій самотності, нікого не допускаючи до себе. Помер 1777 року. На його могилу робили паломництво євреї-хасиди.
Залишив після себе твір (חסד לאברהם), виданий 1851 року, вдруге 1883-го у Варшаві. У ньому автор нарікає на занепад кабали і грубу матеріалізацію піднесеного вчення хасидизму. В основі якого він бачив принцип любові до Бога, подвижницьке, аскетичне життя. Він ніде не згадує ні Бешта, ні свого батька, що є само по собі рідкісним явищем для творів хасидської писемності. Будучи за натурою суто релігійним мислителем і споглядачем-містиком, Малах не міг стати наступником свого батька і не зіграв фактично ніякої ролі у розвитку хасидизму, якщо не зважати на вплив на вчення «Хабаду», засновником якого є його учень, Рабі Шнеур-Залман бар-Барух з Ляд.
Син:
- рабин Шалом Шахно з Погребища, був дуже популярним серед хасидів; його правила подвижницького життя (הנהגות) надруковані у творі Малаха (חסד לאבדהם).
Онук:
- ребе Ізраїль Ружанський (ד’ ישדאל מדוזין) — родоначальник Ружанської хасидської династії.
Примітки
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1172373485 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література
- (рос.) Авраам Малах [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. Россия, Санкт-Петербург, 1911. С. — 564.
- (рос.) Дубнов С. М., История хасидского раскола, глава IX. Восход. 1890.
- (івр.) S. A. Hordetzky, המלאך ד׳אבדהם, в Ha-Goren. V, 146–153.
- (нім.) A. Marcus, Der Chasidismas.
| Це незавершена стаття про рабина. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).