YaChudo

Августо Донніні

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Августо Донніні
італ. Augusto Donnini
Загальна інформація
Народження1920
Рим, Італія Королівство Італія
Смерть21 грудня 1945
Вікняни,  УРСР
(Загиблий у бою)
Національністьіталієць
Псевдо«Михась»
Військова служба
ПриналежністьІталія Королівство Італія, Україна Україна
Вид ЗСІталія Королівська італійська армія,  УПА
Війни / битвинімецько-радянська війна, підпільна збройна боротьба в лавах УПА

Августо[1] Донніні (італ. Augusto Donnini; псевдо «Михась»; нар. 1920, Рим, Італія — пом. 21 грудня 1945, Вікняни, УРСР) — італійський солдат, воював на східному фронті німецько-радянської війни, потім перейшов на бік УПА, де був лікарем і стрільцем.

Життєпис

Народився у 1920 році в багатодітній родині, Рим, Італія[2][3].

Батько до Першої світової війни — листоноша, після неї — інвалід. Мізерної чоловікової пенсії не вистачало для прожиття, тож мати змушена була важко працювати, щоб забезпечити родину найнеобхіднішим[2].

Навчався спочатку в народній школі, а потім вивчав медицину[3][2].

Під час Другої світової війни брав участь у німецько-радянській війні, де служив в італійській військовій частині і воював проти Червоної Армії[2].

У 1943 році вступив до лав УПА, де був медиком і стрільцем[2][3]. Від повстанців отримав псевдо «Михась»[4].

Худорлявим, чорноволосим, середнього зросту — таким запам'ятався італієць воякові УПА «Чайці». Пригадує його і колишній повстанець із села Палагичі Дмитро Проценко. Зодягнутий у сіру радянську шинелю, Августо ламаною російсько-українською мовою охоче спілкувався з побратимами, часто жартував. А ще багато розповідав про батьківщину. Його бойовим гаслом стали слова: «Знищити більшовизм — допоки він не дійшов до кордонів Італії»[2].

І хоча за плечима А. Донніні був лише медичний заклад середнього рівня, проте підпільники шанобливо звали його лікарем. У перерві між боями римлянинові доводилося виконувати роль санітара. Так, відомо про воїна УПА Івана Солонина, який, повертаю­чись з карпатського рейду додому, обморозив ногу. Августо робив хворому перев'язки[2].

У складі повстанських куренів А. Донніні в 1944—1945 рр. брав участь у важких боях проти радянських військових підрозділів[4].

Спочатку перебував в сотні Василя Андрусяка («Різуна») у Чорному Лісі, де виконував функції медика і стрільця[2][4].

Потім був у складі куреня Лука Гринішака («Довбуша»), де за завданням командування здійснив похід у Карпати і ввечері 30 листопада 1945 р. — атаку на Делятин. Упродовж бою, що тривав годину, повстанці шквальним вогнем знищили 20 автомашин, цистерни з бензином, мінометними пострілами підпалили тартак (пилораму) і будинок, де було НКВС. Було вбито 30 радянських бійців, а сам повстанський курінь вийшов з того бою без найменших втрат[4].

Загибель

21 грудня 1945 року під час проведення чергової операції А. Донніні разом із кількома повстанцями потрапив у засідку НКВС у селі Вікняни, внаслідок якої він загинув[2][4].

Зовнішні зображення
Могила повстанців у селі Вікняни, де похований А. Донніні
blogs.pravda.com.ua

За іншими ж даними, А. Донніні загинув 25 лютого 1946 року[3].

Вшанування пам'яті

Зовнішні зображення
Пам'ятна дошка А. Донніні у селі Вікняни
www.blitz.if.ua

У селі Вікняни названо вулицю[5][4] і встановлено пам'ятну дошку в честь Августо Донніні[6].

Див. також

Примітки

  1. ↑ або Авґусто
  2. ↑ а б в г д е ж и к Батіг, Михайло (12 жовтня 2012). 14 жовтня – 70-та річниця УПА. wz.lviv.ua. Високий замок. Процитовано 19 січня 2025.
  3. ↑ а б в г Коретчук, Ярослав (13 вересня 2017). Як італієць рятував життя упівців та стояв за Україну зі зброєю в руках. www.blitz.if.ua. Бліц-Інфо. Процитовано 19 січня 2026.
  4. ↑ а б в г д е Гаврилович, Іван (10 липня 2022). До 80-річчя УПА. Як італієць став українським повстанцем. galychyna.if.ua. Галичина. Процитовано 19 січня 2025.
  5. ↑ У кадастрі [недоступне посилання] є замельна ділянка, зареєстрована на вул. Августо Донніні
  6. ↑ УПА та іноземці: на арені історії. www.like.if.ua. Like. 11 вересня 2017. Процитовано 19 січня 2025.

Посилання

Література

  • Батіг, М. Ave Maria, або Життя, віддане на вівтар: [повість-есе] / Михайло Батіг ; передмова С. Пантюка. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2021. — 70 с. — ISBN 978-96642-8779-8.
  • Батіг, М. Італієць Михась: [про лікаря УПА Августо Донніні (псевдо Михась), якого поховали у Вікнянах і звели граніт. пам'ят. знак] / М. Батіг // Перевал. — 2009. — № 1-2. — С. 103—106.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).