YaChudo

Абериствіт

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Абериствіт
англ. Aberystwyth
Панорама міста
Панорама міста
Панорама міста
Абериствіт
Розташування міста Абериствіт
Основні дані
52°25′00″ пн. ш. 4°04′00″ сх. д. / 52.41667° пн. ш. 4.06667° сх. д.
КраїнаВелика Британія
РегіонУельс
Столиця дляКередігіон Редагувати інформацію у Вікіданих (principal area, графство)
Межує з
— сусідні нас. пункти
Clarach Bayd Редагувати інформацію у Вікіданих ?
Засновано1109 Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа3,39 км²
Населення16 420 (2011)
ВодоймаCardigan Bayd, River Ystwythd Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратимиКронберґ-ім-Таунус, Сен-Бріє, Ескельd Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код
(+44)
01970
Часовий поясEurope/London
GeoNames2657782
OSMr11351080  ·R
Поштові індексиSY23
Міська влада
Мер містаJoseph Barclay Jenkinsd, George Fossett Robertsd, Thomas Owen Morgand, Evan Hugh Jamesd, Richard Jenkin Ellisd, Richard Jenkin Ellisd і John Robertsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайтaberystwyth.gov.uk Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Мапа

CMNS: Абериствіт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Абери́ствіт (англ. Aberystwyth) — місто на заході Уельсу, яке є економічним вузлом та культурним центром в області Кередігіон[1].

До 1993 року Абериствіт належав до більшого графства Дайфед, а до 1974 року — до Кардіґанширу (sir Aberteifi), приблизно тієї ж території, що й Кередігіон після 1993 року[1].

Аберіствіт є місцем розташування Національної бібліотеки Уельсу (Llyfrgell Genedlaethol Cymru) та Уельського університету в Абериствіті. Це також місце розташування штаб-квартир кількох національних валлійських організацій, таких як Товариство валлійської мови (Cymdeithas yr Iaith Gymraeg), Валлійська ліга надії (Urdd Gobaith Cymru), Національний рух жінок Уельсу (Merched y Wawr), Валлійська книжкова рада (Cyngor Llyfrau Cymru) та її центру розповсюдження книг, а також кількох урядових установ графства Кередігіон. Два ненавчальні підрозділи федерального Уельського університету також базуються в Абериствіті: Словник Уельського університету (Geiriadur Prifysgol Cymru), який почав видаватися у 1950 році, та Центр поглиблених валлійських та кельтських досліджень (Canolfan Uwchefrydiau Cymreig a Cheltaidd), який був заснований у 1985 році[1].

Назва

Абериствіт бере свою назву від річки Іствіт, згаданої в «Географії» Птолемея (II ст. н. е.) як Stoukkia /stukkia/. Друга -k- ймовірно є помилкою переписувача замість -t- /t/, і це скупчення приголосних вимовлялося б як /ct/. Ystwyth вживається у валлійській мові як звичайний прикметник, що означає «гнучкий, піддатливий». Назва річки та її давня форма *stucti- ймовірно походять від того самого слова. Валлійська назва Aberystwyth вказує на гирло (елемент aber) річки Іствіт[2].

Історія

Сучасне місто розташоване в гирлах річок Іствіт та Рейдол і було заселене з періоду мезоліту (бл. 6000 р. до н. е.). Найдавніші археологічні знахідки походять від підніжжя пагорба Пендінас (Pen Dinas) на узбережжі між Рейдолом та Іствітом. Велика фортеця на пагорбі (hill-fort) була побудована на Пендінасі у п’ять етапів в останні століття до н. е., причому нечисленні предмети, що піддаються датуванню і були знайдені там, походять із II ст. до н. е. Валлійська назва Пендінас означає «пагорб або мис укріпленого поселення» (хоча звичне сучасне значення слова dinas — «місто»). Хоч ця фортеця на пагорбі була покинута в римський період, кілька монет IV ст. н. е., знайдених в районі Абериствіта, вказують на те, що в римський період на цьому місці існувало поселення і певна економічна активність[1].

Заснування монастиря Лланбадарн-Фаур традиційно датують VI століттям. Спочатку це був clas (закрита чернеча громада місцевого типу), пізніше він був перетворений на бенедиктинський монастир. Загальновизнано, що Пендінас і Лланбадарн-Фаур були важливими регіональними центрами в північному Кередігіоні в стародавні часи та в період раннього середньовіччя[1].

У ході англо-норманського завоювання Уельсу в гирлі річки Іствіт було побудовано замок типу «motte and bailey» (курганно-палісадний замок), і руйнування цього замку Гівелом ап Овайном Гвінедом (Hywel ab Owain Gwynedd) у 1143 році згадується Кіндделу Бридідом Мавром (Cynddelw Brydydd Mawr) у Canu Hywel ab Owain Gwynedd (датується 1160–1170 роками). Сучасний замок і місто були офіційно засновані у 1277 році Едмундом Горбатим, братом англійського короля Едуарда I Довгоногого, на пагорбі в гирлі Рейдола, а стара назва Лланбадарн-Гаерог була замінена (Caerog означає «укріплений», на противагу прилеглому монастирю Лланбадарн). У 1404 році замок був на короткий час захоплений Овайном Гліндуром, а в 1649 році він був остаточно зруйнований військами Олівера Кромвеля під час Англійської громадянської війни (1642–1649)[2].

У ранньомодерний період Абериствіт був важливим рибальським портом і судноплавним центром для експорту свинцевих руд, видобутих у долині Іствіт. У XIX столітті він був з'єднаний із залізницею і виріс у настільки значущий морський курорт, що став відомий як «Біарріц Уельсу» (Biarritz of Wales). У 1872 році тут був заснований перший установчий коледж Уельського університету (Абериствітський коледж), який розмістився у великій будівлі готелю на набережній, нині відомій як «Старий коледж» (yr Hen Goleg). У 1931 році Національна бібліотека Уельсу, (одна з найбільших універсальних бібліотек Великої Британії), заснована в 1907 році, відкрилася на своєму нинішньому місці на пагорбі Пенглайс, що височіє над містом. З того часу Абериствіт розвинувся у процвітаючий академічний центр, який також відіграє значну роль в економіці середнього Уельсу. Він широко визнаний інтелектуальним і культурним центром Уельсу та оплотом валлійської мови. Однак досі він не перетворився на великий центр валлійсько мовних медіа чи національного уряду[2].

Населення

Перепис населення 2001 року зафіксував 11 607 мешканців у самому Абериствіті та ще 2899 у сусідній громаді Лланбадарн-Фаур і 1442 у Лланфаріані (Llanfarian). У межах цього «великого Абериствіта» було 6555 носіїв валлійської мови, що становить 43,8% населення. Статистика ускладнюється тимчасовим студентським населенням та популярністю району як приморського курорту[1].

Населення Абериствіт, станом на 2011 рік, налічувало 16 420 осіб[3].

2001 2010 2011
11 607 12 250 16 420

Міста-побратими

Відомі люди

Уродженці

Світлини

Старий коледж Абериствіту і Королівський пірс на світанку

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Koch, J. T. (Ed.). (2006). Celtic Culture: A Historical Encyclopedia (Vols. 1–5). ABC-CLIO. p. 6
  2. ↑ а б в Koch, J. T. (Ed.). (2006). Celtic Culture: A Historical Encyclopedia (Vols. 1–5). ABC-CLIO. p. 7
  3. ↑ Town population 2011. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 10 травня 2015.
  4. ↑ British towns twinned with French towns. Archant Community Media Ltd. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 11 липня 2013.
  5. ↑ Patagonia twinning charter signed. BBC Wales. 18 травня 2009. Архів оригіналу за 23 травня 2009. Процитовано 31 травня 2010.

Література

  • Davies, J. L., & Kirby, D. P. (Eds.). (2001). Cardiganshire county history: Vol. 1. From the earliest times to the coming of the Normans. University of Wales Press.
  • Jenkins, G. H., & Jones, I. G. (Eds.). (1998). Cardiganshire county history: Vol. 3. Cardiganshire in modern times. University of Wales Press.
  • Jones, I. G. (Ed.). (1977). Aberystwyth 1277–1977: Eight addresses to celebrate the seven hundredth anniversary of the granting of the borough charter. Gomer Press.
  • Parsons, D. N., & Sims-Williams, P. (Eds.). (2000). Ptolemy: Towards a linguistic atlas of the earliest Celtic place-names of Europe. CMCS Publications.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).