Вяйне Аалтонен

Вяйне Валдемар Аалтонен
Wäinö Valdemar Aaltonen
Вяйне Аалтонен
При народженні	фін. Wäinö Waldemar Aaltonen
Народження	8 березня 1894[1][2][…]  Карінайненd, Або-Б'єніборзька губернія, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія або Марттілаd, Або-Б'єніборзька губернія, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія[4]
Смерть	30 травня 1966[5][1][…] (72 роки)
	Гельсінкі, Фінляндія[5]
Національність	фін
Країна	Фінляндія
Жанр	скульптор-монументаліст, медальєр, художник
Навчання	Рисувальна школа в Турку
Вчитель	Victor Westerholmd[6], Axel Haartmand[6] і Ragnar Ungernd[6]
Діяльність	художник, скульптор, фотограф, візуальний митець
Напрямок	кубізм, футуризм
Роки творчості	з 1916
Відомі учні	Jussi Vikainend, Natascha Michéew-Kullbergd, Sulho Sipiläd[6] і Nils Oker-Blomd[6]
Член	Research Council of Finlandd і Академія витончених мистецтвd
Твори	Lilyd і Kun ystävyyssuhteet solmitaand
У шлюбі з	Aino Pietiläinend
Діти	Matti Aaltonend і Maija Aaltonend
Родичі	Aaro Hellaakoskid
Роботи в колекції	Фінська національна галерея, Національний музей Швеції, City of Pori art collectiond[7], HAM Helsinki Art Museumd, Музей витончених мистецтв[8], Turku Art Museumd[6], Tampere Art Museumd[6], Ostrobothnian Museumd[6], Joensuu Art Museum Onnid[6], Музей сучасного мистецтва (Стокгольм)[6], Атенеум[6] і Національний музей Фінляндії[6]
Нагороди	почесний доктор Гельсінського університетуd (1950) Почесний доктор Лундського університетуd (1941)
Вяйне Аалтонен у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Вяйне Валдемар Аалтонен (фін. Wäinö Aaltonen) (нар.8 березня 1894, Марттіла, Фінляндія — пом.30 травня 1966, Гельсінкі) — фінський скульптор-монументаліст, медальєр, театральний художник.

Закінчив Рисувальну школу в Турку (викладач — В. Вестерголм). Продовжував навчання у Франції, Італії, Великій Британії. Відвідував СРСР (Москва), де митця намагалися тенденційно позиціонувати як «співця робітничого класу». Почесний член Академії мистецтв СРСР (від 1958 року).

У Турку створено музей Аалтонена, де зібрано велику колекцію сучасного мистецтва.

Дотримувався мистецьких стилів кубізму та футуризму, створив серію статуй, в яких поєднувався класичний натуралізм та задрапованість фігур. Працював із бронзою, мармуром, гранітом, керамікою.

Автор психологічних портретів:

• «Ян Сібеліус», мармур, 1935 рік, Будинок-музей Яна Сібеліуса, місто Порі.

Статуї:

• цикл «Діви», граніт, 1917—1941 роки;
• «Жінка у воді», 1923—1924 рік;
• «Бігун Пааво Нурмі», бронза, 1924—1925 роки, Олімпійський стадіон Гельсінкі;
• «Статуя Миру» 1952 рік, відзначена Золотою медаллю Миру в 1953 році.

Майстер монументальної і декоративної скульптури.

• Пам'ятники:
  • «Алексис Ківі», бронза, 1939 рік, Гельсінкі;
  • «Фінським переселенцям», граніт, 1938 рік, Делавер, США.
• Монументи:
  • «Дружба», бронза, 1952 рік, Турку і Гетеборг;
  • «Світ», граніт, 1950—1952 роки, Лахті, нагорода — Золота медаль Світу в 1953 році;
  • 4 фігури для мосту в Тампере, бронза, 1927—1929 роки.

Працював також як медальєр і живописець.

Творчість Аалтонена ставлять в один мистецький ряд із роботами італійських скульпторів Маріно Мадзакураті, Джакомо Манцу (1908—1991).

• 
  Музей Аалтонена у Турку
• 
  Пам'ятник Алексісу Ківі у Гельсінкі

• Цагарелли И. Вяйнё Аалтонен. — М., 1961. (рос.)
• Okkonen O. Wäinö Aaltonen. — 2 pain. — Porvoo — Hels., 1951. (фін.)
• Hakkila Esko. Wäinö Aaltonen. — 2 pain. — Porvoo — Hels., 1953. (фін.)
• Безрукова М. И. Вяйнё Аалтонен. М., 1981. (рос.)