Книга змін

Книга змін
веньянь 易經 веньянь 周易
Жанр	ворожіння і космологія
Тема	ворожіння і філософія
Автор	Фу-сі
Мова	давньокитайська моваd
Країна	Династія Чжоу
Цей твір у Вікісховищі

Книга змін (кит. трад. 易經, спр. 易经, піньїнь: yì jīng, акад. і тьінг; кор. 易經, 역경, йоккьон; яп. 易経, えききょう, екікьо) — китайський філософсько-окультний трактат епохи династії Чжоу. Складова Конфуціанського П'ятикнижжя. Присвячений ворожінню. Пояснює принципи мінливості природи і людського життя через закономірність зміни енергій інь та ян у всесвіті. Для пояснення використовуються таємничі символи — триграми та гексаграми. Авторство традиційно приписується декільком легендарним особам, зокрема першому китайському правителю Фу-сі^{[джерело?]}.

• І Цзін (спрощ.: 易经; кит. трад.: 易經; піньїнь: yì jīng)

  Усталений переклад: Сувій змін.^[1][2]

  Точний переклад: Канон змін^[3].

• Чжоу ї (спрощ.: 周易; кит. трад.: 周易; піньїнь: zhōu yì)

  Точний переклад: Чжоуські зміни.

• І (спрощ.: 易; кит. трад.: 易; піньїнь: yì)

  Точний переклад: зміни.

За легендарною версією, вісім триграм винайшов першопредок всіх людей і перший правитель Фу Сі. Чжоуський ван Вень склав пояснення до них, а його син князь Дань написав тлумачення до усіх рисок гексаграм. Конфуцій упорядкував праці своїх попередників, зібравши їх у книгу з 12 частин, що містять власне текст книги та коментарі до неї.

Найстаріші історичні тексти книги датуються серединою 4 — початком 3 століття до н. е. Канонічна версія базується на копії часів династії Хань.

Інтерпретація гексаграм виробила величезну літературу. Класичні коментарі (так звані «Десять крил» 十翼 Shí yì, див. Ten Wings) були доповнені численними роз'ясненнями у наступні часи. Див., наприклад, Цзін Фан 京房 (77-37 до н. е.), Ґуань Лу 管輅 (209—256, періоди Східної Хань та Саньґо).

1. Кінець II тисячоліття до н. е.: кінець правління династії Інь — початок правління династії Чжоу.
2. Кінець ІІ — початок І тисячоліття до н. е.: початок правління династії Західна Чжоу.
3. 900—800 до н. е.: кінець правління Західної Чжоу.
4. 800—300 до н. е.: період Чуньцю — Чжаньго.

Найбільшу підтримку серед науковців має друга гіпотеза.

1. 800—500 до н. е..: період Чуньцю.
2. 500—300 до н. е.: період Чжаньго.
3. 300 до н. е. — 300: період правління династій Цінь і Хань.

Найбільшу підтримку серед науковців має друга гіпотеза.

Класичне ствердження що до того, ніби коментарі до «Книги змін» були утворені Конфуцієм сприяло величезній популярності цього твору. Його шанобливо називали «першим серед п'ятьох класиків». Великим прихильником «Ї-цзіну» був імператор Кансі, серед багатьох інших.

Починаючи з періоду Вей-Цзінь (3-5 ст.) китайські буддисти вживали гексаграми для тлумачення власних ідей. Найвідомішим зразком вжитку «Книги змін» в буддизмі став твір «Чаньські інтерпретації „Змін“ Чжоу» Zhouyi Chanjie Чжисюя (1599—1655).^[4]

• Французький єзуїт Йоахім Буве (1656—1730) та інші послідовники течії на ім'я фігуризм бачили у трактаті найдавніший текст людства, який зберігся ще за часів до Великого потопу^{[джерело?]}.
• Книга змін згадується у романі Германа Гессе «Гра в бісер»: Йозеф Кнехт, головний герой роману, хоче доповнити гру поняттями Книги змін.
• Книга змін згадується у романі Віктора Пелевіна «Числа»: головний герой роману ворожить за її допомогою.
• «Пуаро Агати Крісті» (телесеріал), в одній із серій помічник і секретарка детектива гадають на «Ї цзін»
• «Коломбо» (телесеріал), одна із серій відбувається в закритому інституті, де є лабораторія з дослідження китайських методів передбачення, у тому числі «Ї цзін» на паличках.
• Також Книга змін згадується в романі Філіпа Діка «Людина у високому замку», де допомагає персонажам відрізняти правильні дії від хибних.

• Книга І-цзін. Книга змін. Перекладач Євген Тарнавський. К.: Фоліо. 2024. 288 с. ISBN 978-617-551-645-4
• (англ.) Джеймс Легг — The Yî King. // The Sacred books of China: the texts of Confucianism / translated by James Legge; v. 2 of 6. // The sacred books of the East / translated by various oriental scholars; and edited by F. Max Müller; v. 16 . — Oxford: Clarendon Press, 1882.
• (нім.) Ріхард Вільгельм — I Ging: das Buch der Wandlungen / aus dem Chinesischen verdeutscht und erläutert von Richard Wilhelm. — Düsseldorf: Diederichs, 1924.
• (рос.) Шуцкий Ю. К. Китайская классическая «Книга перемен» / под ред. Н. И. Конрада. — М., 1960.

• Конфуціанство
• Даосизм
• Інь-ян
• Mo
• Африканське ворожіння іфа

• (нім.) I Ging: das Buch der Wandlungen / aus dem Chinesischen verdeutscht und erläutert von Richard Wilhelm. — Düsseldorf: Diederichs, 1924. [Архівовано 8 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• (англ.) The Yî King. // The Sacred books of China: the texts of Confucianism / translated by James Legge; v. 2 of 6. // The sacred books of the East / translated by various oriental scholars; and edited by F. Max Müller; v. 16 . — Oxford: Clarendon Press, 1882. [Архівовано 26 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• (англ.) The I Ching, or, Book of changes / the Richard Wilhelm translation rendered into English by Cary F. Baynes ; foreward by C.G. Jung. — London: Routledge & K. Paul, 1951. [Архівовано 5 березня 2010 у Wayback Machine.]
• (англ.) The classic of changes: a new translation of the I Ching as interpreted by Wang Bi / translated by Richard John Lynn. — New York: Columbia University Press, 2004.
• (кит.) 易經研究 / 徐芹庭著. — 台北: 五洲出版社, 1970.
• (кит.) 易經通注 / 傳以漸, 曹本榮撰. 2冊. — 北京: 中華書局, 1985.
• (кит.) 細説易經 / 徐芹庭著. — 北京: 中國書店, 1999.
• (рос.) Щуцкий Ю. К. Китайская классическая «Книга перемен» / под ред. Н. И. Конрада. — Москва, 1960.
• (рос.) Лукьянов А. Е.  Дао «Книги Перемен». — Москва: ИНСАН, РФК, 1993.
• (рос.) Чжоу Цзун-хуа. Дао И-Цзина / Пер. с англ. — Киев: София, 1996.
• (рос.) Щуцкий Ю. К. Китайская классическая «Книга Перемен»: 2-е изд., испр. и доп. / под ред. А. И. Кобзева. — Москва: Восточная литература, 1997. [Архівовано 31 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• (рос.) И цзин — Чжоу И. Система Перемен — Циклические Перемены / Перев. с кит. Б. Б. Виногродского, сост. В. Б. Курносовой. — Москва: Северный Ковш, 1999.
• (рос.) И-Цзин: древняя китайская «Книга Перемен» / Пер. с кит. Ю. К. Щуцкого. — Москва: ЗАО Издательство ЭКСМО-Пресс, 2000. [Архівовано 20 квітня 2010 у Wayback Machine.]
• (рос.) Книга Перемен: Даосские гадания / Пер. с кит. Б. Б. Виногродского. — Москва: Гермитаж-Пресс, 2004.
• (рос.) Еремеев В. Е. Символы и числа «Книги перемен». — Москва, Ладомир, 2005.^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• (укр.) Зиновіїва Ю. Ю. Рецепція «Книги перемін» російськими китаєзнавцями кінця XX — початку XXI ст. // Наукові записки НаУКМА — Т. 88: Теорія та історія культури. — Київ: Пульсари, 2009. — С. 36-40.
• (яп.) 「易経」 / 丸山松幸訳, 『中国の思想』　7, 改訂増補. — 東京: 徳間書店, 1973.
• (яп.) 「易経」 / 今井宇三郎著, 『新釈漢文大系』　23, 24, 63 (3冊). — 東京: 明治書院 , 1987—2008.
• Книга змін // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

• Книга змін // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

• (кит.) Книга перемін // Китайська енциклопедія онлайн [Архівовано 5 квітня 2020 у Wayback Machine.]
• (кит.)(англ.) Книга перемін // Електронна бібліотека китайських філософських творів
• (рос.) Китайська філософія. Енциклопедичний словник [Архівовано 25 березня 2010 у Wayback Machine.]
• (рос.) Сторінка В. Е. Єремеєва, присвячена історії східної філософії та науки [Архівовано 15 січня 2010 у Wayback Machine.]
• (рос.) Ворожіння за «Книгою перемін» [Архівовано 28 листопада 2011 у Wayback Machine.]
• (рос.) Ворожіння за китайською класичною «Книгою перемін» [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• (рос.) Гра «Книга перемін»
• (англ.) «Книга перемін» [Архівовано 11 лютого 2021 у Wayback Machine.]