Ішкур

Ішкур
Батько	Ану
Дитина	Гібіл
Фігурує у	шумеро-аккадська міфологія

Ішкур — бог грози у шумерській міфології. Він пов'язаний з бурями, градом та повенями.

Батьком Ішкура зазвичай вважають бога неба Ану, а в ранній традиції — Енліля. Брат-близнюк — Енкі. Мати Ішкур названа в давньовавілонському написі як богиня Ураш. Жодних інших записів, що згадують матір Ішкура, не було знайдено. Дружина — Медімша. Еквівалентом Ішкура в аккадській міфології є Адад. Ішкура почали ототожнювати з Ададом у період Аккадської імперії. Однак культ Ішкура зберігався у південній Вавилонії.

Відомості про Ішкура сягають раннього династичного періоду — він згадується у списку богів з Тель-Фари (3 тисячоліття до н. е. — середина II століття до н. е.) Клинопис, який використовувався для написання імені Ішкур (^d IM), також представляв слово «вітер». Центром культу Ішкура був Каркар (місто у Вавилонії), де знаходилися храми, присвячені цьому богу. Каркар згадується в шумерських храмових гімнах. Назву Каркар також писали клинописним знаком, що позначав вітер. Окрім Каркари, у 3-му тисячолітті до н. е. — середині I століття до нашої ери Ішкур також шанували в Лагаші та Адабі.

Ішкур згадується в різних типах текстів (як літературних, так і міфологічних). Ішкур також згадується в оповіданні «Енкі та порядок світу», де його називають «інспектором каналів неба і землі». Кажуть, що Енкі послав «дощ і хмари, бурі та блискавки» під контроль Ішкура. У шумерському гімні стверджується, що «Ішкур руйнує землю бунтівників, як вітер. Він робить її марною, як рослину ашагу (верблюжа колючка)». Тим часом, оповідання «Енмеркар і володар Арати» зображує позитивний аспект цього бога — Ішкур викликає бурю, після якої на безплідному схилі гори починає рости пшениця. У вірші, що вихваляє правителя Шульгі, король гордо заявляє, що він не боявся, коли «громові вітри трясли землю, а Ішкур ревів у неосяжності неба». У північних регіонах Месопотамії його шанували як дарувальника благотворного дощу, тоді як у південних регіонах підкреслювали його руйнівні аспекти та асоціювали з війною. Його також пов'язували з ворожінням та правосуддям. Разом із Шамашем його називали «володарем молитов та ворожіння» та закликали до нього у віршах та як свідка в юридичних суперечках.

Священною твариною Ішкура є лев-дракон. Цей символ зустрічається в 3 тисячолітті до нашої ери у мистецтві Месопотамії. Ішкур зображений з блискавкою в руці, що стоїть поруч або на леві-драконі.

Походження імені Ішкур невідоме. З одного боку, це може бути шумерське слово, яке більше ніде не використовується, з іншого боку, це слово може бути запозиченим з мови, не пов'язаної ні з шумерською, ні з іншими семітськими мовами.