Іфрита
| ?Іфрита | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Надряд: | Кілегруді (Neognathae) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Підряд: | Співочі птахи (Passeri) |
| Родина: | Іфритові (Ifritidae) Schodde & Christidis, 2014 |
| Рід: | Іфрита (Ifrita) Rothschild, 1898 |
| Вид: | Іфрита |
| Біноміальна назва | |
| Ifrita kowaldi (De Vis, 1890) | |
| Посилання | |
| Ifrita kowaldi | |
| Ifrita kowaldi | |
| 560581 | |
| 22705379 | |
| 461245 | |
Іфрита, також синьоголовка[2] (Ifrita kowaldi) — вид горобцеподібних птахів монотипової родини іфритових (Ifritidae), ендемік Нової Гвінеї. Один з кількох отруйних птахів Планети.
Етимологія
Родова назва походить від арабського іфрит — джин або дух[3]. Видовий епітет походить від прізвища англ. C. Kowald (fl. 1890) — агента уряду й колекціонера на Британській Новій Гвінеї[4].
Опис
Невеликий комахоїдний птах, який досягає ваги приблизно 35 грамів, має довжину до 16–17 см і жовтувато-коричневе оперення з синьою і чорною верхньою частиною голови. Самець має білу смугу позаду очей, а самиця — тьмяно-жовту. Як і Pitohui dichrous має батрахотоксин (алкалоїди) на своїй шкірі та пір'ях, що викликає оніміння і поколювання в тих, хто торкається птаха. Токсин набувається з частиною їжі, зокрема, з жуками роду Choresine.
Поширення
Ендемік тропічних лісів Нової Гвінеї. Населяє гірський ліс, особливо моховий ліс; на висотах 1460–3680 м, переважно 2000—2900 м.
Поведінка
Птахи харчуються комахами, іноді — м'якими фруктами. Їжа розшукується як на деревах, так і на землі. По дереву рухається як повзик звичайний (Sitta europaea), використовуючи хвіст як опору. Ймовірно, веде відносно малорухливий спосіб життя. Гнізда з яйцями були помічені у вересні, гніздо з пташенятами в жовтні і листопаді, це означає що пора розмноження в птахів у середині сухого сезону і в кінці. Гніздо — велика товстостінна кулька моху та папороті, переплетена вусиками й тонкими корінцями.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2012). Ifrita kowaldi: інформація на сайті МСОП (версія 2012.1) (англ.) 16 липня 2012
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Curiosities of Biological Nomenclature: Etymology: Myth. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 12.01.2018.
- ↑ James A. Jobling. Helm Dictionary of Scientific Bird Names. — London : Bloomsbury Publishing, 2010. — С. 215. — ISBN 9781408133262.
Джерела
- Boles, W. (2017). Blue-capped Ifrit (Ifrita kowaldi). In: del Hoyo, J., Elliott, A., Sargatal, J., Christie, D.A. & de Juana, E. (eds.). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions, Barcelona (retrieved on 13 November 2017).
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).