Ісе (поетеса)

Ісе
伊勢
Народилася	877 ? Провінція Ісе, Східноморський край, Японія
Померла	938 ? Ise-ji Templed, Такацукі, Префектура Осака, Японія[1]
Поховання	Ise-ji Templed
Країна	Японія
Діяльність	авторка танка, письменниця, nyōbō
Сфера роботи	вака
Заклад	Fujiwara no Onshid
Знання мов	японська
Magnum opus	Ise Shūd
Рід	Північні Фудзівара
Батько	Fujiwara no Tsugukaged
У шлюбі з	Імператор Уда і Imperial Prince Atsuyoshid
Діти	Nakatsukasad
Ісе у Вікісховищі

Ісе́ (877 ? — 938 ?) — справжнє ім'я й точні роки життя невідомі; одна з найкращих поетес доби Хейан, яка увійшла до плеяди «тридцяти шести безсмертних поетів» середньовічної Японії.

Походила з роду Північних Фудзівара з клану Фудзівара. Нащадок Фудзівара но Манацу, старшого сина Фудзівара но Утімаро, Правого міністра. Батько Ісе — Фудзівара-но Цугукаґе в 885—890 рр. був кокусі провінції Ісе (нині префектура Міе) — звідси походить ім'я поетеси.

Певний час поетеса служила у свиті імператриці Онсі-тюґу — дружини імператора Уда (867—931, роки правління: 887—897) і вважалася її улюбленицею. Була організаторкою й учасницею багатьох поетичних конкурсів при дворі, зокрема відомого «Турніру в палаці Тендзі-ін» (913 р.).

Легенда приписує їй драматичний любовний зв'язок із Фудзіварою Наріхірою, який був рідним братом імператриці Онсі. Після відставки імператора Уда, коханкою якого, за легендою, вона також була й від якого, як вважається, мала сина, Ісе стає наложницею принца Ацуйосі й народжує доньку Накацукасу, яка пізніше теж стала відомою поетесою.

Надзвичайно емоційні, ліричні, а іноді романтичні вірші Ісе містяться в багатьох поетичних антологіях доби Хейан. Антологія «Сінкокінвакасю», наприклад, містить 15 її поезій. Збереглася також приватна збірка поетичних творів поетеси.

• Бондаренко І. Розкоші і злидні японської поезії: японська класична поезія в контексті світової та української літератури. — К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, стор. 508—509

1. ↑ https://iseji-takatsuki.com/