YaChudo

Ірреаліс

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

Про ірреаліс як різновид кондиціоналіса див. Кондиціоналіс.

Ірреаліс, або ірреальні способи (скорочено irr), — в мовознавстві основна група граматичних способів, які вказують, що на момент мовлення невідомо, чи відбулася певна ситуація або дія. Їх протиставляють реальним способам. Ірреальні способи вживають у висловленнях, що не мають значення істинності (наказових, питальних тощо).

У кожній мові є граматичні засоби вираження нереальності. Термін «ірреаліс» мовознавці здебільшого застосовують лише до окремих морфологічних маркерів або типів клауз. Багато мов, що мають ірреаліс, додатково поділяють його на різновиди. Водночас межі категорії нестійкі: наприклад, у мові сиксіка (алгонкінська мова) контрфактичні, умовні, наказові й майбутні контексти позначаються різними морфемами, тому, за висновком дослідників, ірреаліс там не є окремою граматичною категорією.[1]

Перелік ірреальних способів

Спосіб Подія за задумом мовця Приклад Мови
Кон'юнктив (SJV або SBJV) Подія вважається малоймовірною (переважно вживається в підрядних реченнях). «Якби я тебе покохав…»
Кондиціоналіс (COND) Подія залежить від іншої умови. «Я б кохав тебе»
Оптатив (OPT) На подію сподіваються, її очікують або на неї чекають.[2] «Хай мене кохають!»
Юсив (JUS) Про подію благають, її випрошують або про неї просять.[3] «Кожного слід кохати»
Потенціаліс (англ. potential; POT) Подія ймовірна або вважається правдоподібною. «Вона, певно, кохає мене»
Наказовий спосіб (IMP)
Прогібітив (PROH) 		Мовець прямо наказує здійснити подію або просить про неї.[4]
Мовець прямо забороняє подію.[5] 		«Кохай мене!»
«Не кохай мене»
Дезидератив (DES або DESI) Подію бажає учасник ситуації, про яку йдеться у висловленні.[6] «Якби ж він мене кохав.»
Дубітатив (англ. dubitative; DUB) Подія є непевною, сумнівною.[8] «Здається, вона мене кохає.»
Гіпотетичний спосіб (HYP) Подія гіпотетична або контрфактична, але можлива.[9] «Я міг би кохати тебе [якби…]» Лакота[9]
Презумптив (англ. presumptive; PRESM) Мовець припускає подію або виходить із неї як із передумови. «Знаючи, як ти мене кохаєш […]»
Пермісив (англ. permissive; PERM) Мовець дозволяє подію.[10] «Ти можеш [не] кохати мене…»
Міратив (англ. mirative; MIR)
Адміратив (англ. admirative) 		Подія дивує або вражає (буквально або з іронією чи сарказмом). «Ого! Вони мене кохають!», «Виявляється, вони мене кохають.»
Гортатив (HORT) Мовець закликає до події, благає про неї, наполягає на ній або підбадьорює до неї. «Кохаймо!»
Евентив (англ. eventive; EVM) Подія ймовірна, але залежить від умови; поєднання потенціаліса й кондиціоналіса. «Я, певно, кохав би тебе [якби…]»
Прекатив (англ. precative; PREC) Мовець просить про подію.[12] «Чи кохатимеш ти мене?» Монгольська
Волітив (англ. volitive; VOL) Мовець хоче події, бажає її або боїться.[13] «О, якби ти мене кохав!» / «Не дай Боже, щоб ти мене кохав!» Японська
Інференціаліс (англ. inferential; INFER або INFR) Подію не спостерігали, і вона не підтверджена. «Щось підказує мені, що вона мене кохає.»
Нецеситатив (англ. necessitative; NEC) Подія необхідна або одночасно бажана й заохочувана; поєднання гортатива й юсива. «Необхідно, щоб ти мене кохав.»
Інтерогатив (англ. interrogative; INTERR) Мовець запитує про подію або ставить її під питання. «Чи кохає він мене?»
Бенедиктив (англ. benedictive; BEND) Мовець просить про подію чи бажає її ввічливо або шанобливо. «Чи не були б ви такі люб'язні кохати мене?»
Концесив (англ. concessive; CONC) Подію припускають або визнають у межах спростування. «Навіть якщо вона мене кохає […]»;
«Хоча вона мене кохає […]»
Прескриптив (англ. prescriptive; PRESCR) Мовець приписує подію (хоча й не вимагає), очікуючи, що вона станеться. «Будь ласка, [не] кохай мене.»;
«Давай, кохай мене.» 		Монгольська
Адмонітив (англ. admonitive; ADMON)
Ветитив (англ. vetitive; VET)
Апрегенсив (англ. apprehensive; APPR) 		Мовець застерігає від того, щоб подія сталася. «Остерігайся кохати мене.»

Способи

Кон'юнктив

Кон'юнктив (англ. subjunctive mood, іноді — conjunctive mood) має кілька вживань у підрядних реченнях. Серед них — розмова про гіпотетичні чи малоймовірні події, висловлення думок або емоцій, ввічливі прохання (точний обсяг залежить від мови). В англійській мові кон'юнктив є, але його вживання часто не обов'язкове. Приклад: I suggested that Paul eat an apple («Я запропонував, щоб Пол з'їв яблуко»); речення передає пропозицію, а не стверджує, що Пол їсть яблуко. Натомість у реченні Paul eats an apple («Пол їсть яблуко») дієслово to eat стоїть у теперішньому часі дійсного способу. Інший спосіб висловити це, особливо в британській англійській, — I suggested that Paul should eat an apple («Я висловив думку, що Полові варто з'їсти яблуко»), що походить від Paul should eat an apple («Полові варто з'їсти яблуко»).

Інші вживання кон'юнктива в англійській мові, як-от у реченні And if he be not able to bring a lamb, then he shall bring for his trespass… («А якщо він не зможе принести ягня, то нехай принесе за свій проступок…»; KJV, Книга Левит 5:7), стали архаїчними або формальними.[14] Висловлення на кшталт I shall ensure that he leave immediately («Я простежу, щоб він негайно пішов») часто мають формальний характер, і їх нерідко витіснили конструкції з дійсним способом, як-от I'll make sure [that] he leaves immediately («Я простежу, щоб він негайно пішов»). (В інших ситуаціях дієслівна форма кон'юнктива й дійсного способу може збігатися: I'll make sure [that] you leave immediately.)

Кон'юнктив посідає чільне місце в граматиці романських мов, які вимагають цього способу в підрядних реченнях певних типів. Англомовним, які вивчають ці мови, це часто завдає труднощів.

У деяких інших мовах для позначення сумнівних чи малоймовірних подій замість кон'юнктива можуть уживати дубітатив або кондиціоналіс (див. основну статтю).

Кондиціоналіс

Кондиціоналіс (скорочено cond) вживають, коли говорять про подію, здійснення якої залежить від іншої умови, зокрема, але не лише, в умовних реченнях. У деяких мовах, як-от іспанська чи французька, дієслова мають особливу кондиціональну словозмінну форму. Це стосується й деяких дієслів у німецькій мові, де кондиціоналіс традиційно називають Konjunktiv II, на відміну від Konjunktiv I. У сучасній англійській мові це перифрастична конструкція у формі would + інфінітив, наприклад I would buy («Я б купив»). Отже, кондиціональний варіант речення John eats if he is hungry («Джон їсть, якщо голодний») такий:

англ. John would eat if he were hungry
нім. Johannes äße, wenn/falls er Hunger hätte
або: Johannes würde essen, wenn er Hunger hätte
фр. Jean mangerait s'il avait faim
ісп. Juan comería si tuviera hambre
порт. João comeria se tivesse fome
італ. Giovanni mangerebbe se avesse fame
швед. Johan skulle äta, om han var hungrig
дан. Johan ville spise, hvis han var sulten
Норвезька (букмол): Johan ville spise, hvis han var sulten
Норвезька (нюношк): Johan ville eta om han var svolten
ісл. Jóhann myndi borða ef hann væri svangur
нід. Johannes zou eten als hij honger had
ірл. D'íosfadh Seán rud dá mbeadh ocras air
Гінді जॉन खाता अगर भूख होती उसे, трансліт. jôn khātā agar bhūkh hotī use

У романських мовах кондиціональну форму вживають передусім в аподосисі (головному реченні) умовних конструкцій, а також у кількох усталених виразах, де вона передає ввічливість або сумнів. Головне дієслово в протасисі (підрядному реченні) стоїть або в кон'юнктиві, або в дійсному способі. Проте це не універсальна риса: зокрема, в німецькій (як вище) і фінській мовах кондиціоналіс уживають і в аподосисі, і в протасисі.

Ще один приклад фінського кондиціоналіса[15] — речення «Я купив би будинок, якби заробляв багато грошей», у якому у фінській мові обидві частини мають кондиціональний маркер -isi-: Ostaisin talon, jos ansaitsisin paljon rahaa, так само як в угорській, де вживається маркер -na/-ne/-ná/-né: Vennék egy házat, ha sokat keresnék. У польській кондиціональний маркер -by також з'являється двічі: Kupiłbym dom, gdybym zarabiał dużo pieniędzy. Оскільки англійську використовують як лінгва франка, подібне подвоєння слова would — доволі поширена помилка у вживанні англійської конструкції.

Хоча стандартна французька мова вимагає дійсного способу в підрядній частині, деякі мовці вживають кондиціоналіс в обох частинах: Si j'aurais su, je ne serais pas venu («Якби я знав би, я б не прийшов») замість Si j'avais su, je ne serais pas venu («Якби я знав, я б не прийшов»). Проте таке вживання вважають неправильним і сильно стигматизованим. Натомість J'aurais su, je ne serais pas venu вважають правильним. У літературній мові минулі нереальні умовні речення, як наведене вище, можуть мати плюсквамперфект кон'юнктива в одній частині або в обох, тож усі наведені далі речення правильні й мають те саме значення, що й попередній приклад: Si j'eusse su, je ne serais pas venu; Si j'avais su, je ne fusse pas venu; Si j'eusse su, je ne fusse pas venu.

Оптатив

Оптатив виражає надії, побажання або накази. Інші його вживання можуть перетинатися з кон'юнктивом. Лише кілька мов мають оптатив як окремий спосіб; серед них — албанська, давньогрецька, санскрит, фінська, авестійська (він був і в праіндоєвропейській мові — прамові всіх зазначених мов, окрім фінської).

У фінській мові цей спосіб можуть називати «архаїчним» або «формальним імперативом», хоча він має й інші вживання; проте він принаймні виражає формальність. Наприклад, дванадцята стаття Загальної декларації прав людини у фінському тексті починається так:[16]

Älköön

NEG.IMP.3SG

mielivaltaisesti

свавільно

puututtako

втручатися.PASS.IMP

kenenkään

будь-хто.GEN

yksityiselämään,

особисте.життя.ILL

perheeseen,

сім'я.ILL

kotiin

дім.ILL

tai

або

kirjeenvaihtoon

листування.ILL

Älköön mielivaltaisesti puututtako kenenkään yksityiselämään, perheeseen, kotiin tai kirjeenvaihtoon

NEG.IMP.3SG свавільно втручатися.PASS.IMP будь-хто.GEN особисте.життя.ILL сім'я.ILL дім.ILL або листування.ILL

«Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, тайну його кореспонденції…» (досл. «Хай свавільно не втручаються ні в чиє особисте життя, сім'ю, дім чи листування»)

де älköön puututtako «хай не втручаються» є наказовим способом від ei puututa «не втручаються». Крім того, уживання кондиціоналіса -isi- разом із клітикою -pa дає значення оптатива: olisinpa «якби ж я був». Тут очевидно, що бажання не здійснилося і, ймовірно, не здійсниться.

У санскриті оптатив утворюється додаванням вторинних закінчень до дієслівної основи. Оптатив, як і інші способи, трапляється в активному й середньому станах. Приклади: bhares «хай би ти ніс» (активний стан) і bharethaas «хай би ти ніс [для себе]» (середній стан). Оптатив може виражати не лише побажання, прохання й накази, а й можливість, наприклад kadaacid goshabdena budhyeta «він, можливо, прокинувся б від ревіння корів»,[17] сумнів і непевність, наприклад katham vidyaam Nalam «як би я зміг упізнати Наля?». Оптатив також може вживатися замість кондиціоналіса.

Юсив

Юсив (скорочено jus) виражає прохання, наполягання, благання, самозаохочення, побажання, бажання, намір, наказ, мету або наслідок. У деяких мовах його відрізняють від когортатива (англ. cohortative) тим, що когортатив уживається в першій особі, а юсив — у другій або третій. Він є в арабській, де називається مجزوم (маджзум), а також в івриті та в штучній мові есперанто. Правила вживання юсива в арабській мові дещо складні.

Потенціаліс

Потенціаліс, або потенціальний спосіб (скорочено pot), — спосіб імовірності, який показує, що мовець вважає дію чи подію ймовірною. Його вживають у багатьох мовах, зокрема у фінській,[18] японській[19] та санскриті (у частині англомовних граматик санскриту «потенціальним способом» називають оптатив),[20][21] а також у саамських мовах.

У фінській мові це переважно літературний засіб, оскільки в повсякденному усному мовленні більшості діалектів він практично зник. Його суфікс — -ne-, наприклад: *men + ne + e → mennee «(він/вона/воно) ймовірно піде». Деякі типи сполучень приголосних спрощуються до гемінат. В усному мовленні натомість уживають слово kai «ймовірно», наприклад se kai tulee «він, імовірно, приходить» замість hän tullee.

Наказовий спосіб

Наказовий спосіб (імператив) виражає прямі накази, прохання та заборони. У багатьох обставинах уживання наказового способу може звучати різко або навіть грубо, тому його часто застосовують обережно. Приклад: Paul, do your homework now («Поле, зроби домашнє завдання зараз»). Імператив уживають, щоб наказати комусь щось зробити, не допускаючи заперечень.

Багато мов, зокрема англійська, утворюють наказовий спосіб від самої дієслівної основи (як-от go «іди», run «біжи», do «роби»). Інші мови, як-от сері й латина, натомість мають особливі форми наказового способу.

В англійській мові наказовий спосіб передбачає другу особу, окрім випадків, коли вказано першу особу множини, як-от Let's go («Ходімо»; Let us go).

Прогібітив, або заперечний наказовий спосіб, у деяких мовах може граматично чи морфологічно відрізнятися від наказового способу. Він указує, що дія дієслова не дозволена, наприклад Do not go! («Не йди!»; архаїчно Go not!). Так, у португальській та іспанській мовах форми наказового способу вживають лише для самого наказу, наприклад «vai embora!», «¡vete!» («іди геть!»), тоді як заперечні накази утворюють за допомогою кон'юнктива, наприклад «não vás embora!», «¡no te vayas!» («не йди геть!»).

В англійській мові наказовий спосіб іноді використовують для утворення умовного речення: наприклад, Go eastward a mile, and you will see it («Пройди милю на схід, і ти це побачиш») означає If you go eastward a mile, you will see it («Якщо ти пройдеш милю на схід, ти це побачиш»).

Дезидератив

Якщо оптатив виражає надії, то дезидератив виражає побажання й бажання. Бажання — це те, чого ми хочемо; надія ж зазвичай передбачає оптимізм щодо того, чи здійсниться бажання. Якщо хтось чогось бажає, але песимістично оцінює шанси на це, то він цього бажає, але на це не сподівається. Лише кілька мов мають окремий дезидератив; три з них — санскрит, японська та праіндоєвропейська.

У японській мові дієслівна флексія -tai виражає бажання мовця, наприклад watashi wa asoko ni ikitai «Я хочу піти туди». Цю форму розглядають як псевдоприкметник: допоміжне дієслово garu використовують, відкидаючи кінцеве -i прикметника, щоб указати на зовнішній прояв чужого психічного стану, у цьому разі — бажання особи, яка не є мовцем (наприклад, Jon wa tabetagatte imasu «Здається, Джон хоче їсти»).

У санскриті до редуплікованого кореня додається суфікс -sa-, іноді зі сполучним голосним — -iṣa-, наприклад jíjīviṣati «він хоче жити» замість jī́vati «він живе».[22][23] Дезидератив у санскриті може також позначати дію, яка ось-ось відбудеться: mumūrṣati «він ось-ось помре». Санскритський дезидератив продовжує праіндоєвропейське -(h₁)se-.

Дубітатив

Дубітатив уживають в оджибве, турецькій, болгарській та інших мовах. Він виражає сумнів або непевність мовця щодо події, яку позначає дієслово. Наприклад, в оджибве Baawitigong igo ayaa noongom перекладається як «він сьогодні в Baawitigong». Якщо додати дубітативний суфікс -dog, виходить Baawitigong igo ayaadog noongom — «Гадаю, він сьогодні, мабуть, у Baawitigong».[24]

Презумптив

Презумптив уживають у румунській та гінді для вираження припущення чи гіпотези незалежно від факту, який позначає дієслово, а також інших більш-менш подібних ставлень: сумніву, цікавості, занепокоєння, умови, байдужості, неминучості. Часто для речення в презумптиві неможливо дібрати точний переклад англійською, що передавав би той самий відтінок.

Румунське речення acolo s-o fi dus «він, певно, пішов туди» показує основне вживання для припущення, а наведений нижче уривок із вірша Емінеску показує вживання в умовному підрядному реченні de-o fi «припустімо, що так»; у головному реченні, що виражає покору долі, стоїть форма майбутнього часу le-om duce «винесемо».[25]

De-o fi una, de-o fi alta... Ce e scris și pentru noi,
Bucuroși le-om duce toate, de e pace, de-i război.
Чи те, чи інше… Яка б доля нам не судилася,
Ми охоче все витримаємо, чи то мир, чи то війна.

У гінді презумптив може вживатися в усіх трьох часах. Одна й та сама структура для певного виду може відносити дію до теперішнього, минулого й майбутнього часу залежно від контексту.[26][27] У таблиці нижче наведено дієвідмінювання зв'язки в презумптиві в гінді та румунській мовах, а також деякі приклади вживання:

Дієвідмінювання презумптива
Особа Однина Множина
1-ша 2-га 3-тя 1-ша 2-га 3-тя
Румунська oi o om oți or
Гінді ♂ hūṁgā hogā hoṁgē hogē hoṁgē
♀ hūṁgī hogī hoṁgī hogī hoṁgī
Час Речення Переклад
Румунська Теперішній[25] tu oi fi făcând Ти, певно/можливо, робиш.
Минулий tu oi fi făcut Ти, певно/можливо, зробив.
Майбутній (форма дійсного способу)[25] tu oi face Ти, можливо, зробиш.
Вид Час Речення Переклад
Гінді Узуальний Теперішній tū kartā hogā abhī Ти, певно/можливо, робиш це зараз.
Минулий tū kartā hogā pêhlē. Ти, певно/можливо, робив це раніше (зазвичай у минулому).
Доконаний Теперішній tūnē kiyā hogā abhī. Ти, певно/можливо, зараз зробив.
Минулий tūnē kiyā hogā pêhlē. Ти, певно/можливо, зробив це раніше (в минулому).
Тривалий Теперішній tū kar rahā hogā abhī Ти, певно/можливо, робиш це зараз.
Минулий tū kar rahā hogā do din pêhlē Ти, певно/можливо, робив це два дні тому.
Майбутній tū kar rahā hogā do din bād Ти, певно/можливо, робитимеш це через два дні.

Примітка.

  1. Переклади лише наближені: вони подані за найближчими можливими англійськими відповідниками й не є точними.
  2. Для гінді наведено лише чоловічі форми дієвідмінювання.

Гортатив

Гортатив, або гортативний спосіб, уживають для вираження прохання, наполягання, благання, самозаохочення, побажання, бажання, наміру, наказу, мети або наслідку. В англійській мові його немає, але для його позначення часто вживають звороти на кшталт let us («давайте»). У латинській мові він взаємозамінний з юсивом.

Інференціаліс

Інференціаліс (скорочено infer або infr) уживають, щоб повідомити про подію, якої мовець не спостерігав, не підтверджуючи її, але ті самі форми в балканських мовах, де вони трапляються, виконують також функцію адміративів. У деяких мовах, як-от турецька, інференціаліс уживають, щоб передати відомості про події, яких мовець безпосередньо не спостерігав або про які він зробив висновок. Стосовно болгарської та інших балканських мов його часто називають ренаративним способом, а стосовно естонської — непрямим способом. Інференціаліс зазвичай неможливо розрізнити в перекладі англійською. Наприклад, болгарське дійсне той отиде (toy otide) і турецьке o gitti перекладаються так само, як інференціальні той отишъл (toy otishal) і o gitmiş, — англійським дійсним способом he went («він пішов»).[28] Проте вживання першої пари дуже чітко вказує, що мовець або був свідком події, або цілком певен, що вона відбулася. Друга пара вказує або на те, що мовець насправді не був свідком події, або на те, що вона сталася в далекому минулому, або на те, що є значний сумнів, чи вона справді відбулася. Якби потрібно було передати цю різницю, то англійські конструкції he must have gone («він, певно, пішов») або he is said to have gone («кажуть, він пішов») частково передавали б інференціаліс.

Примітки

  1. ↑ Bar-El, Leora; Denzer-King, Ryan (2008). Irrealis in Blackfoot? (PDF). Workshop on American Indigenous Languages (англ.). 19: 8—10. Архів оригіналу (PDF) за 7 січня 2016. Процитовано 3 вересня 2017.
  2. ↑ а б Optative Mood. SIL Glossary of Linguistic Terms (англ.). 3 грудня 2015. Процитовано 12 серпня 2020.
  3. ↑ Jussive Mood. SIL Glossary of Linguistic Terms (англ.). 3 грудня 2015. Процитовано 12 серпня 2020.
  4. ↑ а б Imperative Mood. SIL Glossary of Linguistic Terms (англ.). 3 грудня 2015. Процитовано 12 серпня 2020.
  5. ↑ Prohibitive Mood. SIL Glossary of Linguistic Terms (англ.). 3 грудня 2015. Процитовано 12 серпня 2020.
  6. ↑ WALS Online - Chapter The Optative. wals.info (англ.). Процитовано 11 травня 2021.
  7. ↑ Michael, Lev; Farmer, Stephanie; Finley, Gregory; Acosta, Karina Sullón; Beier, Christine; Icahuate, Alexandra Chanchari; Baneo, Donalia Icahuate; Saita, Melchor Sinti (16 січня 2023), 18 Muniche, у Epps, Patience; Michael, Lev (ред.), Language Isolates II: Kanoé to Yurakaré (англ.), De Gruyter, с. 851—892, doi:10.1515/9783110432732-005, ISBN 978-3-11-043273-2, процитовано 17 вересня 2025
  8. ↑ а б Dubitative Mood. SIL Glossary of Linguistic Terms (англ.). 3 грудня 2015. Процитовано 12 серпня 2020.
  9. ↑ а б Hypothetical Mood. SIL Glossary of Linguistic Terms (англ.). 3 грудня 2015. Процитовано 12 серпня 2020.
  10. ↑ Loos, Eugene E.; Anderson, Susan; Day, Dwight H. Jr.; Jordan, Paul C.; Wingate, J. Douglas (ред.). What is permissive mood?. Glossary of linguistic terms (англ.). SIL International. Процитовано 28 грудня 2009.
  11. ↑ Smyth, Herbert (1984). Greek Grammar (англ.). Cambridge: Harvard University Press. с. 403–404 (§1797–1799). ISBN 0-674-36250-0.
  12. ↑ Precative Mood. SIL Glossary of Linguistic Terms (англ.). 3 грудня 2015. Процитовано 12 серпня 2020.
  13. ↑ Volitive Modality. SIL Glossary of Linguistic Terms (англ.). 3 грудня 2015. Процитовано 12 серпня 2020.
  14. ↑ Anita Mittwoch, Rodney Huddleston and Peter Collins. "The clause: Adjuncts." С. 745. Розділ 8 у: Huddleston, Pullum 2002.
  15. ↑ Karlsson, Fred (2015). Finnish: An Essential Grammar (англ.). London: Routledge. ISBN 9781315743233.
  16. ↑ Фінський текст: Ihmisoikeuksien yleismaailmallinen julistus (PDF). Suomen YK-liitto (фін.). Процитовано 19 жовтня 2026. Український текст (неофіційний переклад): Загальна декларація прав людини. Законодавство України. Верховна Рада України. Процитовано 19 жовтня 2026.
  17. ↑ Gonda, J., 1966. A concise elementary grammar of the Sanskrit language with exercises, reading selections, and a glossary. Leiden, E.J. Brill.
  18. ↑ Clemens Niemi, A Finnish Grammar (1917), с. 27.
  19. ↑ Tatui Baba, An Elementary Grammar of the Japanese Language (1888), с. 18.
  20. ↑ Ratnakar Narale, Sanskrit for English Speaking People (2004), с. 332.
  21. ↑ Ruppel, A. M. (2017). Imperfect Indicative and Present Potential. The Cambridge Introduction to Sanskrit (англ.). Cambridge: Cambridge University Press. с. 118—124.
  22. ↑ Van Der Geer, AAE. 1995. Samskrtabhasa B1, cursus Sanskrit voor beginners and Samskrtabhasa B2, cursus Sanskrit voor gevorderden. Leiden: Talen Instituut Console
  23. ↑ Whitney, William Dwight (1950) [1889]. Sanskrit Grammar (англ.). Cambridge, MA: Harvard University Press. с. 372 (§1026–1027).
  24. ↑ The Ontario Curriculum, Grades 1 to 12. Native Languages: A Support Document for the Teaching of Language Patterns. Ojibwe and Cree (PDF) (англ.). Ministry of Education, Ontario. 2002. с. 57. Процитовано 13 березня 2018.
  25. ↑ а б в Mihăileanu, Mihai (2006). Consideraţii privind modul prezumtiv în limba română. Limba Română (рум.). Chişinău. XVI (4—6): 90—94.
  26. ↑ Presumptive Mood. hindilanguage.info (англ.). 20 квітня 2012. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 1 липня 2020.
  27. ↑ Sharma, Ghanshyam (1 січня 2008). A Pragmatic Account of the Hindi Presumptive (англ.).
  28. ↑ Для точнішої передачі можна було б перекласти їх також як he reportedly went («він, за повідомленнями, пішов») або he is said to have gone («кажуть, він пішов») (чи навіть apparently, he went («судячи з усього, він пішов»)), хоча, зрозуміло, такі довгі конструкції були б непрактичними в цілому тексті, написаному в цьому способі.

Література

  • Huddleston, Rodney D.; Pullum, Geoffrey K., ред. (2002). The Cambridge grammar of the English language (англ.). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-43146-8.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).