Іржі Груша

Іржі Груша Jiří Gruša
Народження:	10 листопада 1938[1][2][…]  Пардубиці, Друга чехословацька республіка, Чехословаччина[4][2][…]
Смерть:	28 жовтня 2011[5][4][…] (72 роки)  Ганновер, Німеччина[4] або Бад-Енгаузен, Мінден-Люббекке, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[2][6]
Поховання:	кладовище Мальвазінкиd[7]
Країна:	Німеччина  Чехія  ФРН[3]  Чехословаччина[3]
Освіта:	Факультет мистецтв Карлового університету
Шлюб:	Q139423886?[8], Ivana Koutskád[8] і Q139481902?[8]
Діти:	Martin Grušad
Автограф:
Нагороди:	Grand Officer of the Order of Honour (Lower Austria)d Litera for poetryd (2002) Adelbert von Chamisso Prize (complimentary gift)d (1997) Премія Андреаса Грифіусаd (1996) Премія Інституту дослідження тоталітарних режимів за свободу, демократію і права людиниd (2009) City of Brno Awardd (2011) Премія Манеса Шпербераd (2011) Премія Ярослава Сайферта (2002) participant in the resistance and resistance against communismd Egon Hostovský Prized (1978)
Іржі Груша у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Іржі Груша (псевдоніми Ярослав Кінцевий і Йозеф Балвін (чеськ. Jiří Gruša, 10 листопада 1938 року, Пардубиці — 28 жовтня 2011, Ганновер)) — чеський сучасний письменник, поет і дипломат.

Іржі Груша народився 10 листопада 1938 року в місті Пардубиці, Чехія.

Закінчив філософський факультет Карлового університету в Празі, з 1962 року — доктор філософії.

Писати почав в 1960-ті роки. Разом з іншими молодими чехословацькими авторами (Іржі Піштора, Ян Лопатка, Вацлав Гавел, Збинек Хейда) друкував свої твори у спільно організованому журналі «Обличчя» (Tvář). Після закриття цього журналу випускає власний — Sešity. У 1960-ті роки опублікував три поетичні збірки і в 1970-ті самвидавом, свій еротичний збірник віршів Благання до Янінки (Modlitba k Janince). Його перший роман Міннер, або гра в скунса (Mimner aneb Hra o smrďocha) під приводом порнографічного змісту був заборонений до видання. З приводу цього видання, в Чехословаччині було розпочато офіційне розслідування, і Груша більш не міг друкуватися на батьківщині.

В середині 1970-х роках поширював твори з самвидаву. Підписав політично-дисидентську Хартію 77. У 1978-му був заарештований у зв'язку з виходом в Канаді його роману Запитальник (Dotazník), в якому критикувався соціалістичний лад в Чехословаччині. Через два місяці Грушу випустили на свободу і в тому ж році він емігрував до Торонто. У 1980 році отримав американську літературну стипендію, переїхав в ФРН і оселився в Бонні. У 1981 році був позбавлений чехословацького громадянства. У 1983 році Іржі отримав громадянство ФРН. В той час створив підручник з читання для чеських шкіл в Австрії. З 1990 року, після перемоги «оксамитової революції» в Чехословаччині, призначений послом Чехословаччини в ФРН. З червня по листопад 1997 року — міністр освіти Чехії. У 1998 — 2004 рр.— посол Чехії в Австрії. У 2005 — 2009 рр. — директор віденської Дипломатичної академії. У 2004 — 2009 рр. — президент міжнародного ПЕН-клубу.

• 1976 Премія Іржі Коларжа
• 1978 Премія Егона Хостовского
• 1996 премія А. Гріфіуса
• 1998 міжнародна премія Брюке
• 1998 премія інституту Гете
• 1997 Премія імені Адельберта фон Шамиссо
• 1999 Медаль Гете
• 2002 літературна премія Magnesia Litera
• срібний командорський хрест із зіркою Почесного знака заслуг землі Нижня Австрія
• почесний член ПЕН-клубу вигнаних письменників
• 2006 Великий Хрест за заслуги ФРН із зіркою

Вірші

• Torna (Барабанщик), Прага 1962
• Světlá lhůta (Світла хвилина), Прага 1964
• Cvičení mučení (Навчання-страждання), Прага 1969
• Babylonwald (вавилонський ліс), Gedichte, Stuttgart 1990
• Wandersteine (Мандрівні камені), Gedichte, Stuttgart 1994

Дитяча література

• Kudláskovy příhody (Пригоди Кудласека), Прага 1969

Романи

• Mimner, Прага 1972
• Modlitba k Janince (Благання до Янінке), Прага 1972
• Der 16. Fragebogen (Запитальник), Roman, Hamburg 1979
• Dr. Kokes, mistr Panny (Доктор Кокес, містер Панні), Toronto 1983
• Janinka, Roman, Köln 1984
• Franz Kafka aus Prag (Франц Кафка з Праги), Frankfurt 1983
• Mimner oder Das Tier der Trauer (Міммер або звір Суму), Köln 1986

Новели

• Dámský gambit (Дамський гамбіт), Prag 1974, Toronto 1978

Антології

• Hodina naděje (Час надії), Frankfurt 1978
• Verfemte Dichter. Anthologie verbotener tschechischer Autoren (відчужені поети. Антологія заборонених чеських авторів), Köln 1983

Розповіді

• Umělec v hladovení (Ein Hungerkünstler)
• První hoře (Erstes Leid)
• Starost hlavy rodiny (Die Sorge des Hausvaters)
• Obchodník (Der Kaufmann)
• Z deníku (Auszug aus dem Tagebüchern, 1921)
• Gebrauchsanweisung für Tschechien. München: Piper, 1999
• Das Gesicht - der Schriftsteller - der Fall. Literatur in Mitteleuropa. Dresdner Poetikdozentur. Dresden: Thelem Universitätsverlag, 1999
• Klub přátel poezie - Mladá Fronta, 1999.

• Wolfgang Greisenegger, Wolfgang Lederhaas: Antworten. Jiří Gruša zum 70. Geburtstag, Wieser Verlag, Klagenfurt 2008, ISBN 978-3-85129-819-2.

• Interview with Jiří Gruša (Festival spisovatelů Praha) [Архівовано 23 грудня 2019 у Wayback Machine.]
• https://web.archive.org/web/20111003170500/http://www.penclub.at/grusa/
• PEN International [Архівовано 26 вересня 2019 у Wayback Machine.]