Інгібін

Інгібін – це глікопротеїн,^[1]пептидний гормон,^[2] що секретується клітинами Сертолі у чоловіків та зернистими клітинами яєчників у жінок. Він пригнічує синтез та вивільнення фолікулостимулювального гормону в гіпофізі та знижує вміст ЛГ-рилізинг-гормону (люліберіну) в гіпоталамусі.

Визначення кількості інгібіну в біологічних рідинах може допомогти зрозуміти патофізіологію статевого дозрівання, овуляції, менопаузи та різних видів безпліддя.^[3]

Слово «інгібін» вперше було введено в наукову літературу в 1932 році Д. Роєм Маккаллахом. Він повідомляв, що гормон в екстрактах яєчок, сечі та крові запобігає гіпертрофії та гіперплазії гіпофіза у щурів, тоді як руйнування стінок сім'яних канальців мало протилежний ефект.^[4] Згодом, Моттрам Дж. К., Крамер В. у 1923 році першими відкрили розчинний фактор, що секретується яєчками та регулює функцію гіпофіза; вони показали, що у щурів розвивається гіпертрофія гіпофіза та ожиріння після опромінення яєчок.^[5]

У 1985 році інгібін був виділений з фолікулярної рідини великої рогатої худоби^[6] та свині^[7]на основі його здатності пригнічувати фолікулостимулювальний гормон. Згодом інгібін був виділений з фолікулярної рідини барана.

Інгібіни складаються з дисульфідно-зв'язаного гетеродимера з унікальною альфа-субодиницею, пов'язаною або з бета-А, або з бета-В субодиницею, утворюючи інгібін А або інгібін В відповідно.^[1]

Крім регуляції фолікулогенезу та стероїдогенезу, інгібін також модулює біологічні процеси в інших органах через паракринні, аутокринні та/або ендокринні механізми. Інгібін та компоненти його сигнального шляху експресуються в багатьох органах. Діагностично інгібін використовується для пренатального скринінгу синдрому Дауна як частини четвертого тесту та як біохімічний маркер при оцінці оваріального резерву.^[8]

Дослідники Перрієн Д.С., Акель Н.С., Едвардс П.К. та ін. повідомили про збільшення кісткової маси та міцності в індукованій трансгенній моделі мишей, яка надмірно експресує людський інгібін А, отриманий з печінки. У цій моделі інгібін також запобігав втраті кісткової маси, викликаній гонадектомією, у самців мишей, що свідчить про те, що інгібін може відігравати більшу роль, ніж статеві стероїди, у регуляції кісткового обміну.^[9]

Зведення змін рівня інгібіну та активіну в сироватці крові при різних захворюваннях та станах

• Активін та інгібін

1. ↑ ^{а б} Inhibins - MeSH - NCBI. www.ncbi.nlm.nih.gov. Процитовано 27 січня 2026.
2. ↑ Gonadal Hormones - MeSH - NCBI. www.ncbi.nlm.nih.gov. Процитовано 27 січня 2026.
3. ↑ Heshmati, H. M.; Taleb, M.; Turpin, G. (18 червня 1983). [Inhibin: its origin, nature and role]. Presse Medicale (Paris, France: 1983). 12 (26): 1663—1665. ISSN 0755-4982. PMID 6224151.
4. ↑ McCullagh, D. Roy (1932–07). Dual Endocrine Activity of the Testes. Science. 76 (1957): 19—20. doi:10.1126/science.76.1957.19.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
5. ↑ Mottram, J. C.; Cramer, W. (1923). On the General Effects of Exposure to Radium on Metabolism and Tumour Growth in the Rat and the Special Effects on Testis and Pituitary. Quarterly Journal of Experimental Physiology (англ.). 13 (3): 209—226. doi:10.1113/expphysiol.1923.sp000291. ISSN 1469-445X.
6. ↑ Robertson, D. M.; Foulds, L. M.; Leversha, L.; Morgan, F. J.; Hearn, M. T.; Burger, H. G.; Wettenhall, R. E.; de Kretser, D. M. (16 січня 1985). Isolation of inhibin from bovine follicular fluid. Biochemical and Biophysical Research Communications. 126 (1): 220—226. doi:10.1016/0006-291x(85)90594-7. ISSN 0006-291X. PMID 3918529.
7. ↑ Rivier, J.; Spiess, J.; McClintock, R.; Vaughan, J.; Vale, W. (27 листопада 1985). Purification and partial characterization of inhibin from porcine follicular fluid. Biochemical and Biophysical Research Communications. 133 (1): 120—127. doi:10.1016/0006-291x(85)91849-2. ISSN 0006-291X. PMID 4074357.
8. ↑ ^{а б} Makanji, Yogeshwar; Zhu, Jie; Mishra, Rama; Holmquist, Chris; Wong, Winifred P. S.; Schwartz, Neena B.; Mayo, Kelly E.; Woodruff, Teresa K. (2014–10). Inhibin at 90: from discovery to clinical application, a historical review. Endocrine Reviews. 35 (5): 747—794. doi:10.1210/er.2014-1003. ISSN 1945-7189. PMC 4167436. PMID 25051334.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
9. ↑ Perrien, Daniel S.; Akel, Nisreen S.; Edwards, Paul K.; Carver, Adam A.; Bendre, Manali S.; Swain, Frances L.; Skinner, Robert A.; Hogue, William R.; Nicks, Kristy M. (2007–04). Inhibin A is an endocrine stimulator of bone mass and strength. Endocrinology. 148 (4): 1654—1665. doi:10.1210/en.2006-0848. ISSN 0013-7227. PMID 17194739.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)