Ільма Ракуза
| Ільма Ракуза | |
|---|---|
| Народилася | 2 січня 1946[1][2][…] (80 років) Рімавска Собота, Банськобистрицький край, Словаччина[4] |
| Країна | |
| Діяльність | перекладачка, письменниця, драматургиня, поетеса, славістка, лібретистка |
| Заклад | Цюрихський університет |
| Знання мов | німецька[6] і швейцарський варіант німецької мови |
| Жанр | проза |
| Magnum opus | Mehr Meer: Erinnerungspassagend |
| Членство | Німецька академія мови і поезії |
| Нагороди | |
| Сайт: ilmarakusa | |
| | |
Ільма Ракуза (нім. Ilma Rakusa; нар. 2 січня 1946, Рімавска-Собота, Словаччина) — швейцарська письменниця та перекладачка, літературознавець.
Життєпис
Донька словенця та угорки. Її раннє дитинство пройшло в Будапешті, Любляні та Трієсті. У 1951 році вона переїхала з батьками до Цюриха. З 1965 по 1971 рік вивчала слов'янські і романські мови в Цюриху, Парижі та Санкт-Петербурзі. В Парижі співала в російському церковному хорі.[7] Вільно володіє вісьмома мовами: німецькою, угорською, словенською, французькою, російською, італійською, англійською і сербохорватською.[8] На даний момент проживає в Цюриху.
Творчість
- Острови/ Die Insel, новели (1982)
- Мірамар/ Miramar, новели (1986)
- Степи/ Steppe, новели (1990)
- Життя, 15 акронімів/ Leben. 15 Akronyme (1990)
- Les mots, morts, вірші (1992)
- Джим. 7 маленьких драм/ Jim. Sieben Dramolette (1993)
- Farbband und Randfigur (1994)
- Перекреслений світ/ Ein Strich durch alles. 90 Neunzeiler, вірші (1997)
- Love after love. Acht Abgesänge, вірші (2001)
- Єретики і класики/ Von Ketzern und Klassikern (2003)
- Langsamer! Gegen Atemlosigkeit, Akzeleration und andere Zumutungen (2005)
- Затишшя. Час/ Stille. Zeit, есей (2005)
- Крізь сніг/ Durch Schnee, розповіді і мініатюри (2006)
- Zur Sprache gehen (2006)
- Garten, Züge, розповідь і 10 віршів (2006)
- Море моря/ Mehr Meer, спогади (2009)
- Альма і море/ Alma und das Meer (2010)
- Fremdvertrautes Gelände (2011)
- Aufgerissene Blicke (2013)
- Einsamkeit mit rollendem «r» (2014)
- Autobiographisches Schreiben als Bildungsroman (2014)
- Listen, Litaneien, Loops (2016)
- Impressum: Langsames Licht (2016)
Українські видання
- Ільма Ракуза «Море моря». Фрагменти спогадів. Переклад Христини Назаркевич. Чернівці: Книги-ХХІ, 2015.
Премії
- Лейпцизька премія Європейського порозуміння
- Премія імені Адальберта Шаміссо
- Швейцарська книжкова премія[9]
Примітки
- ↑ Theaterlexikon der Schweiz / Hrsg.: A. Kotte
- ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ Kritisches Lexikon der Gegenwartsliteratur / Hrsg.: H. L. Arnold, H. Korte — 1978.
- ↑ Zentrum für Dramatik (database) — 2022.
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2015.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Ільма Ракуза: «Я спеціаліст із самотності» | Журнал «Шо». sho.kiev.ua. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 26 травня 2017. [Архівовано 2017-05-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Море спогадів та ідентичностей Ільми Ракузи | Є — сучасний культурний формат. book-ye.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 26 травня 2017. [Архівовано 2017-05-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Ільма Ракуза: «Зараз кожен стає джерелом інформації» – ЛітАкцент – світ сучасної літератури. Архів оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
Джерела
- Особистий сайт Ільми Ракузи [Архівовано 4 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).