Ілля Ціон

Ілля Ціон
рос. Илья Цио
Народився	13 (25) березня 1842  Тельшяй, Віленська губернія, Російська імперія
Помер	23 жовтня (5 листопада) 1912[1] (70 років)  Париж
Поховання	цвинтар Монпарнас
Країна	Російська імперія
Діяльність	лікар, фізіолог, журналіст, викладач університету, публіцист
Alma mater	HU Berlin Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира
Галузь	фізіологія
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет[2] Військово-медична академія імені С. М. Кірова
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Науковий керівник	Robert Remakd
Відомі учні	Павлов Іван Петрович
Ілля Ціон у Вікісховищі

Ілля Фаддейович Ціон (1842—1912) — фізіолог.

Народився в Тельшяї, в сьогоднішній Литві. У 1864 році закінчив Берлінський університет. На початку 1870-х років був професором Петербузького університету і Медично-хірургічної академії. Високі оцінки колег-сучасників одержали праці Ціона з фізіології кровообігу і нервової системи людини.

У 1866 році разом з німецьким фізіологом Карлом Людвігом Ціон відкрив депесорний нерв, який відходить від дуги аорти, й показав, що роздратування його центрального закінчення викликає спад кров'яного тиску внаслідок розширення судин. Він відкрив нерви, які прискорюють серцеву діяльність, дослідив вплив змін температури, а також кисню й вуглекислоти на ритм і силу скорочень серця. Автор одного з перших в Росії підручників з фізіології. Помер в еміграції в Парижі.

1. ↑ Gravsted.dk
2. ↑ Тодес Д. «Что есть самое трудное, самое страшное в человеческой жизни?»: Правильность и Случайность в жизни и работе И.П. Павлова, What is the Most Difficult, the Most Terrible in Human Life?”: Lawfulness and Chance in I.P. Pavlov’s Life and Work // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 1. — С. 23–41. — ISSN 2076-8176; 2500-1221