YaChudo

Івахів Василь Григорович

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Василь Івахів
 Підполковник
Загальна інформація
Народження18 квітня 1908
с. Подусільна, нині Перемишлянський район, Львівська область, Україна
Смерть13 травня 1943 (35 років)
с. Чорниж, нині Маневицький район, Волинська область, Україна
Псевдо«Рос», «Сонар», «Сом»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС УПА
Командування
УПА-Північ
Нагороди та відзнаки
Золотий Хрест Бойової Заслуги 1 класу
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Івахів.

Василь Григорович Івахів, (псевдо: «Рос», «Сонар», «Сом») (18 квітня 1908, с. Подусільна, нині Перемишлянський район, Львівська область, Україна — 13 травня 1943, с. Чорниж, нині Маневицький район, Волинська область) — перший командир УПА на Волині. Підполковник УПА (посмертно).

Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го кл. (посмертно).

Василь Івахів у пластовому однострої
Івахів Василь та Гуляк Юліан

Життєпис

Народився у сім'ї Григорія Івахіва та Марти, до шлюбу Ласута, 18 квітня 1908 у селі Подусільна, Перемишлянського повіту, Тернопільського воєводства.

Закінчив Рогатинську гімназію, а згодом старшинську школу польської армії в ранзі поручника. Під час навчання став активістом пластунського руху — пластун-розвідник 20 куреня ім. гетьмана Пилипа Орлика (Рогатин).

Відбув строкову службу в польській армії, де закінчив старшинську школу та отримав офіцерське звання.

Після служби в польському війську за дорученням ОУН активно працював у громадських організаціях «Сокіл», «Просвіта». Був талановитим організатором і вчителем. Неодноразово був арештований польською поліцією та засуджений 12.03.1934 Бережанським окружним судом за поширення журналу Сурма до 2 ½ років ув'язнення. Був в'язнем Бережанської (1933), Золочівської та Львівської тюрем. Вийшов на волю у січні 1936. Знову заарештований у серпні 1938, і до вересня 1939 року був ув'язнений у польському концтаборі «Береза Картузька».

В 1939 р. працював учителем у школі с. Бачів. Учасник військових курсів ОУН(б) у Кракові (1939—1941). Учасник II-го Великого Збору ОУН в Кракові.

Командир підстаршинської школи ОУН(б) у містечку Поморяни Львівської області влітку 1941, яка розташовувалась у колишньому замку графа Потоцького. Після арешту Гестапо командного складу школи, в'язень гітлерівської тюрми (1941—1942). З тюрми на Лонцького (тепер бічна вул. Бандери) у Львові Василя, разом з іншими, викупив митрополит Андрей Шептицький.

З літа 1942 р. — військовий референт проводу ОУН(б) на ПЗУЗ і член підпільного військового штабу, створеного при проводі ОУН(б). На конференції ОУН(б) у Львові в перших числах грудня 1942 р. активно підтримав ідею створення повстанських загонів для боротьби з гітлерівцями.

Організатор і перший командир УПА на Волині.

Івахів був активним прихильником союзу з бульбівцями (представники Тараса Боровця) з метою спільних бойових діях проти нацистів. Протягом січня-квітня 1943 велися переговори тривали між Волинським крайовим керівництвом ОУН і представниками Поліської Січі з метою об'єднання повстанських сил. Ходили чутки, що сторони нібито висловилися за об'єднання воюючих загонів і домовилися про нову зустріч, яка мала відбутися 14 травня й направлялись на неї[1].

Загибель

Загинув у бою з німецьким підрозділом разом із частиною штабу УПА під с. Черниж, що біля Колок (нині Маневицький район, Волинська область, Україна, тоді Ковельський ґебіт, Генеральна округа Волинь-Поділля, Райхскомісаріат Україна).

Зранку 13 травня 1943 року Василь Івахів зі своїми побратимами у супроводі невеличкої охорони зв'язку рухалися підпільною лінією зв'язку на північний захід і в районі села Чорниж несподівано наштовхнулися на німецьку засідку в кар'єрі. Інформацію про пересування повстанських командирів німцям видав польський шовініст. Разом з Івахівим у бою з німцями полягли: Юліан Ковальський («Гарпун») та Семен Снятецький («Сійко») і ще 7 повстанців. Смерть Івахіва і членів його штабу була відчутним ударом по організації відділів УПА.[2]

Похований Василь Івахів у селі Бичаль (тепер — Деражненська сільська громада, Рівненського район Рівненської області)[3].

Нагороди

Згідно з Постановою УГВР від 11.10.1952 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 3/52 від 12.10.1952 р. нагороджений Золотим Хрестом Бойової Заслуги 1-го класу.

22.04.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Подусільна Перемишлянського р-ну Львівської обл. Золотий хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 023) переданий Олегові Івахіву, племіннику Василя Івахіва.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Засновник УПА. Хто такий Василь Івахів, чому він менш відомий за Шухевича й Бандеру. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
  2. ↑ Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки… — С. .
  3. ↑ «Сом», «Гарпун» і «Сівко». Формування і загибель першого штабу УПА. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 13 травня 2021.

Література

  • Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
  • ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 61. — Арк. 207.
  • ЦДІАЛ. — Ф. 201. — Оп. 4а. — Спр. 11166. — Арк. 40.
  • ЦДІАЛ. — Ф. 389. — Оп. 1. — Спр. 40. — Арк. 40.
  • Мірчук П. Нарис історії ОУН. 1920—1939 роки. — Вид. 3-є, доп. — Київ: Укр. вид. спілка, 2007. — С. 690.
  • Літопис УПА. Нова серія. Т. 21: Ярослав Старух: Документи і матеріали / упоряд. Володимир Мороз. — Київ; Торонто, 2012. — С. 594.
  • Вовк О. До питання про першого коман­дира Української Повстанської Армії // Український визвольний рух. — Львів, 2003. — № 1. — С. 151—158.
  • Ґоляш С. Василь Івахів-«Рос»-«Сонар» // Рогатинська земля. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1989. — Т. 1. — Український архів. Т. 50. — С. 561—562
  • Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943–49. — Нью-Йорк, 1994. — С. 84.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).