YaChudo

Іван Кліма

Переглядів: 0. Оновлено 01.11.2026.

Іван Кліма
чес. Ivan Klíma Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнічес. Ivan Kauders[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився14 вересня 1931[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Прага, Чехословаччина[5][6][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер4 жовтня 2025[8][9] (94 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Прага, Чехія[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Чехословаччина[7][10]
 Чехія
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, есеїст, драматург, журналіст, прозаїк-романіст, педагог, поет, публіцист, літературний редактор Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботипроза, літературна діяльністьd[6], журналістика[6] і публіцистика[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКарлів університет і Вища школа економіки (Прага)[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Мічигану Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовчеська[12][13] і англійська[14] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівчеська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1960 — 2025
ЧленствоČeskobratrská církev evangelická. Sbor (Vinohrady, Praha, Česko)d[15] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКомуністична партія Чехословаччини (1970)[16][17] Редагувати інформацію у Вікіданих
КонфесіяЄвангельська Чеська Братська Церкваd[18] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоVilém Klímad Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиMarta Klímovád Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіMartin Klímad і Otto Synekd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриJan Klímad Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зHelena Klímovád[19] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиMichal Klímad і Hana Bergmannová Klímovád[20] Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди
Czech Medal of Merit, 1st class

премія Франца Кафки (2002)

Магнезія Літера (2010)

премія Карела Чапекаd (2010)

Egon Erwin Kisch Awardd (2011)

Ferdinand Peroutka Awardd (2013)

Почесний громадянин Прагиd (2016)


CMNS: Іван Кліма у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Іван Кліма, народжений Іван Каудерс (14 вересня 1931, Прага, Чехословаччина — 4 жовтня 2025) — чеський письменник і драматург з єврейським корінням[21], син винахідника та світового експерта з потужних двигунів Вілема Кліми. Разом з Міланом Кундерою та Патріком Оуржедніком є найбільш перекладеними чеськими авторами. Почесний громадянин Праги (2016).

Життєпис

Народився в Празі, під час Другої світової війни провів три з половиною роки в Терезінському концтабірі, який йому достався у віці чотирнадцяти років. Його батьки були єврейського походження. Закінчив середню школу, потім Філософський факультет Карлового університету. Після закінчення у 1956 році працював редактором журналу «Květy», a в 1959–1963 роках в Чехословацькому письменницькому видавництві. Потім писав у «Літературних новинах» (чеш. Literární noviny), «Літературних листах» (чеш. Literární listy), (до їх заборони), у журналах «Květen», «Plamen» та Орієнтація".

В 1953 році Кліма вступив до Комуністичної партії, а у 1967 році був виключений з партії. У 1968 році Комуністична партія скасувала його виключення, і хоча він офіційно був у партії, він не брав участі в жодній партійній діяльності[22]. Його остаточно виключили з Комуністичної партії в 1970 році[23].

У 1969 році Кліма виїхав до США, де працював запрошеним професором в Мічиганському університеті. Після повернення в 1970 році він вже був забороненим автором, міг друкуватися лише в самвидаві або засланні, a заробляв на життя професією робітника.

Твори Івана Кліма об'ємні і різножанрові: проза, драми, репортажі, нариси, фейлетони та дитячі книги. У 2013 році він підтримав створення LES (Ліберальної екологічної партії), яку заснував Мартін Бурсік[24].

Померла 4 жовтня 2025 року у віці 94 років[25].

Творчість

  • Бездоганний день, 1960 р. — новели на тему самотності
  • Між трьома кордонами, 1960 р. — репортаж про найсхідніший край Словаччини, зображує регіон багатовікової біди
  • Карел Чапек, 1962 — нариси
  • Година мовчання, 1963 — роман
  • Закохані на одну ніч, 1964 рік
  • Візит до безсмертної тітки, 1965 — художній репортаж
  • Клара та двоє панів, 1968 рік
  • Корабель в ім'я надії, 1969
  • Наречений для Марсели, 1969 рік
  • Закохані на добу, 1970
  • Судіть з милостю, самвидав 1976 під назвою «Стоїть, стоїть шибиниця» (Stojí, stoj šibenička), видання 1986, в чехословацькій пресі 1991, на думку критиків, його життєва справа: психологічний роман, розроблений з точки зору сюжету
  • Любовне літо, видання 1979
  • Мій веселий ранок, видання 1979, 1990, іноді також Мій щасливий ранок
  • Мечі наближаються, 1983 , Чехія 1990 р. — нариси
  • Моє перше кохання, 1985
  • Любов і сміття, самвидав 1987, 1988, в чеській в пресі 1990
  • Має золоті ремесла, 1990 іноді також Мої золоті ремесла
  • Чекаючи темряви, чекаючи світла, 1993
  • Останній ступінь конфіденційності, 1996
  • Як далеко сонце, 1999
  • Ні святі, ні ангели, 1999
  • Як пережити процвітання, 2001
  • Він також хоче досягти великого віку, 2001, про життя та творчість Карела Чапека
  • Прем'єр-міністр і Ангел, 2003
  • Моє божевільне століття, Academia 2009, ISBN 978-80-200-1697-3 — Magnesia Litera 2010 для нехудожньої літератури
  • Моє божевільне століття II. Академія 2010 ISBN 978-80-200-1854-0
  • Як не стати вбивцею, Academia 2012, фейлетони

Драма

  • Замок, 1964, драма кафковського типу
  • Майстер, драма, написана в 1967 році, прем'єра в 1970 році в Нью-Йорку
  • Кондитерська «Міріам», 1968 рік
  • Журі, 1968 рік
  • Америка, 1974, адаптація твору Франца Кафки, написаного разом Павло Когоут
  • Наречений для Марсели, 1969 рік
  • Кімната для двох, 1973 рік
  • Грім, 1973 рік

Переклади українською

  • Година тиші: роман / І. Кліма ; пер. з чеськ. Я. І. Дзира. — К. : Дніпро, 1965. — 342 с.
  • Коли дуже скучив / І. Кліма ; пер з чес. Т. Пономаренко // У чехів. Антологія сучасного чеського оповідання / Упор. Л. Ржегоржікова, І. Забіяка. - К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2021. - 480 с. - С. 178. - ISBN 978-617-585-207-1

Нагороди та відзнаки

У 2002 році був удостоєний Премії імені Франца Кафки за життєву діяльність і книгу «Великий вік хоче мати великі вбивства», про життя і творчість чеського письменника-фантаста Карела Чапека.

У 2010 році в номінації літературні факти був нагороджений премією «Магнезія Літера» за «Пам'ять мого божевільного століття».

Разом з Іржі Пенашем отримав Премію імені Фердинанда Перутки за 2013 рік[26].

З 2016 року Почесний громадянин Праги.

Родина

Брат: Ян Кліма — чеський фізик, письменник і перекладач.

Дружина — Гелена Клімова, чеський аналітик, психотерапевт, публіцист, підписант Хартії 77.

Діти: Міхал Кліма — чеський журналіст, видавець та менеджер ЗМІ, Голова правління Фонду фінансування жертв Голокосту та заступник голови правління Фонду фінансування незалежної журналістики; донька — Гана Павлатова.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Mgr. Ivan Klíma: * 1931 †︎ 2025 — Пам'ять народу.
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Filmportal.de — 2005.
  4. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  5. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11897954X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  7. ↑ а б Evidence zájmových osob StB
  8. ↑ Monika Zavřelová, Vítězslav Bureš Zemřel Ivan Klíma. Spisovateli a dramatikovi bylo 94 let — IDNES.cz, 2025.
  9. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  10. ↑ Evidence zájmových osob StB
  11. ↑ Кліма І. Moje šílené století — Academia, 2009. — С. 155. — 536 с. — ISBN 978-80-200-1697-3
  12. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  13. ↑ CONOR.Sl
  14. ↑ Harper's / L. H. Lapham, R. Shnayerson, W. Morris et al. — NYC: (untranslated), 2018. — P. 65. — ISSN 0017-789X; 2169-7612
  15. ↑ Кліма І. Moje šílené století — Academia, 2009. — С. 100. — 536 с. — ISBN 978-80-200-1697-3
  16. ↑ Zemřel spisovatel a disident Ivan Klíma — novinky.cz, 2025.
  17. ↑ Mgr. Ivan Klíma (* 1931 †︎ 2025) — Пам'ять народу.
  18. ↑ Кліма І. Moje šílené století — Academia, 2009. — С. 17, 99, 100. — 536 с. — ISBN 978-80-200-1697-3
  19. ↑ Klíma I. Moje šílené století — 1 — Praha: 2021. — С. 421. — 793 с. — ISBN 978-80-200-3209-6
  20. ↑ Slovník české literatury po roce 1945 — Ústav pro českou literaturu AV ČR.
  21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 12 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑ Spisovatel Ivan Klíma na šílené století připraven nebyl. Teď už je. Idnes.cz. 8 липня 2009. Архів оригіналу за 13 липня 2009. Процитовано 12 квітня 2021.
  24. ↑ Citace elektronického periodika, Bursík zakládá stranu LES. Fandí mu Švejnar či Horáček, Týden.cz, вид. 2013-08-27, дата доступу 2016-06-30. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  25. ↑ Zemřel spisovatel, dramatik a bývalý disident Ivan Klíma. ct24.ceskatelevize.cz (чес.). Процитовано 5 жовтня 2025.
  26. ↑ Citace elektronického periodika, Aust, Ondřej, Cenu Ferdinanda Peroutky dostali Ivan Klíma a Jiří Peňás, Mediář, вид. 2014-02-06, дата доступу 2014-02-07. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).