Ібн Фадлан
| Ібн Фадлан | |
|---|---|
| араб. أحمد بن فضلان араб. أحمد بن فضلان بن العباس بن راشد ابن حماد[1]  | |
| Народився | 879 невідомо або Багдад, Аббасидський халіфат[2] |
| Помер | невідомо або 922[1] |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, географ, дипломат, мандрівник, письменник-мандрівник |
| Знання мов | арабська[3][2] |
| Magnum opus | Mission to the Volgad |
| Конфесія | іслам |
А́хмад ібн Фадла́н ібн ал-Абба́с ібн Ра́шид ібн Хамма́д (араб. أحمد إبن فضلان إبن ألعباس إبن راشد إبن حما; роки народження і смерті невідомі) — арабський письменник і мандрівник першої половині X століття. У 921—922 роках як секретар посольства багдадського каліфа Джафара аль-Муктадіра подорожував з Багдаду через Середню Азію в Поволжя до царя волзьких булгар.
Ібн Фадлан — автор «Книги», розповів про свою подорож, в якій подав цінні дані про природу, життя, релігію та побут хорезмійців, башкир, булгар, огузів, хозарів і русів. Спостереження Ібн Фадлана як свідка свого часу, мають надзвичайну історико-географічну та етнологічну цінність.[4]
Текст цієї книги був втрачений. У 1923 році новий рукопис цієї праці було знайдено в Мешхеді (Іран).
У белетристиці
Історія подорожей Ібн Фадлана послугувала одним з джерел для книги Майкла Крайтона «Пожирачі мертвих» (англ. «Eaters of the dead»), 1976 року. У книзі Ібн Фадлан супроводжує варягів в їх військовій експедиції проти диких племен, що напали на мирне поселення (у коментарях Крайтон натякає на те, що варяги б'ються з останніми неандертальцями). Багато сцен роману відтворюють спостереження Ібн Фадлана про вдачу і звичаї русів.
По мотивах роману було поставлено фільм «Тринадцятий воїн», в якому арабського посланника грає актор Антоніо Бандерас. У фільмі картини життя русів декілька пом'якшені з цензурних міркувань. Після виходу фільму, роман був перевиданий під новою назвою «13th warrior».
Див. також
Примітки
- ↑ а б в الزركلي خ. ا. الأعلام: قاموس تراجم لأشهر الرجال والنساء من العرب والمستعربين والمستشرقين — 15 — بيروت: دار العلم للملايين, 2002. — Т. 1. — С. 195.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Ibn Fadlān. in: Lexikon des Mittelalters. Artemis-Verlag. Bd. V, S. 314. (англ.)
Джерела та література
- А. Г. Плахонін. Ібн Фадлан [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 391. — ISBN 966-00-0610-1.
- Ібн Фадлан // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1959. — Кн. 2, [т. 3] : Зернове господарство — Кропивницький. — С. 850. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
- Ібн-Фадлан // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 521—522. — 1000 екз.
- Ібн-Фадлан // Україна і українці очима світу: бібліогр. покажч. / НПБУ; упоряд.: О. І. Білик, К. М. Науменко; літ. ред. О. І. Бохан; наук. ред. В. О. Кононенко; — Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018. — С. 65–66. — 248 с.
- Грушевський М. Ібн Фадлан // Виїмки з жерел до історії України-Руси до половини XI віку / Грушевський М. С. Твори у 50 томах. — Львів: Світ, 2004. — Т. 6. — С. 42–49.
- Чубрик М. А. Ібн Фадлан. Між Спіциним та Авдусіним [Архівовано 13 листопада 2021 у Wayback Machine.] / Миколай Чубрик. — Гомель: Барк, 2021. — 64 с. (рос.)
- Ібн-Фадлан // Чужинці про Україну: Вибір з описів подорожів по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть / Володимир Січинський. — 2-ге вид. — Прага: Культурно-наукове видавництво УНО, 1942. — С. 15—16. — 244 с.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).