Єшак Іясу
Єшак Іясу — проголошений негус Ефіопії 1685 року.
Життєпис
Був онуком Сусеньйоса I, сином одного з синів імператора, який втік на південь від річки Абай до того як Фасілідес ув'язнив усіх його родичів чоловічої статі на горі Вегні. Його підтримали кеназмач Дамоту і Табдан-відлюдник з Гуонджа. Окрім того, Єшака підтримували у Годжамі, центом його влади було місто Гудуру на південному березі Блакитного Нілу[1].
Був проголошений імператором після зречення престолу Іясу I. Формально перебував на престолі до приходу в столицю Текле Гайманота I.
Примітки
- ↑ James Bruce, Travels to Discover the Source of the Nile (1805 edition), т. 3, стор. 456
| Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).