Сусеньйос I

Сусеньйос I ሱስንዮስ
40-й Імператор Ефіопії
1606 — 14 червня 1632 року
Попередник:	Якоб
Наступник:	Фасілідес
Народження:	1572 Gojjamd, Ефіопська імперія, Ефіопія
Смерть:	17 вересня 1632
Релігія:	римо-католик
Рід:	Соломонова династія
Батько:	Prince Fasil, abetod[1]
Мати:	Hamalmal, empress-mother, Iteged[1]
Діти:	Фасілідес і Malakotawitd[1]

Сусеньйос, Сизиній (амх. ሱስንዮስ)— імператор Ефіопії з Соломонової династії.

Перші три роки його правління позначились постійними смутами; деякий час йому довелось навіть жити у галла. Негус постійно вів війни та придушував повстання; відбивав навали галла та заспокоював фалаша^[2]. Сусеньйос поширив свій вплив на північ до Албаси й Така, на південь — до Енаргі. Водночас, щоб утриматися на престолі, Сизиній охоче йшов на поступки володарям провінцій і місцевій знаті, а державні посади роздавав зазвичай родичам, насамперед братам. Відносини імператора з церквою при цьому залишалися напруженими.

Сусеньйос постійно закликав європейських монархів надати йому допомогу для захисту від «невірних» і ворогів всередині власної держави. Але на Заході до скарг далекого володаря в цей час ставилися здебільшого скептично. Імператор дозволив католикам проповідувати в своїх володіннях, відновив богословські диспути за участю єзуїтів і зрештою таємно перейшов до католицтва — разом з найближчими родичами, повідомивши про це лише папу римського та іспанського короля. Але невдовзі про це дізнався патріарх Симон, який відлучив Сусеньйоса від церкви і закликав співвітчизників усунути «єретика» від влади. Проте військо, зібране Симоном, було розгромлене в бою, а сам патріарх загинув^[3].

Після перемоги єзуїти лише посилили свій вплив на імператора, який був вдячний їм за те, що вони збудували для нього кілька кам'яних мостів і палац^[2]. В країні почали запроваджувати католицькі обряди — попри те, що вони були не знайомі місцевим християнам і часто викликали в них відразу. Було скасовано вшанування суботи, змінений календар постів, заохочували вживання заячини та свинини. Від ефіопів, навіть представників знаті вимагали ставати на коліна перед католицьким очільником. Католицизм поширювали і серед навколишніх племен. Проте після того, як Сусеньйос офіційно оголосив про підпорядкування ефіопської церкви папі римському, в країні спалахнуло нове повстання. Опозиція імператорському курсу виникла навіть при дворі. На чолі її став рідний син імператора Фасілідес^[4].

Покинутий навіть найближчими родичами, Сусеньйос проголосив у країні свободу віросповідання^[2]. А в 1632 році визнав помилки, розкаявся і зрікся престолу. Новим імператором став Фасілідес^[5].

• Saneiano, «L'Abyssinie dans la II moitié du XVI Siècle», (Лейпциг — Бухара, 1892)