Окулярник сенегальський
| ?Окулярник сенегальський | |
|---|---|
 Сенегальський окулярник (ліс Какамега, Кенія) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Окулярникові (Zosteropidae) |
| Рід: | Окулярник (Zosterops) |
| Вид: | Окулярник сенегальський |
| Біноміальна назва | |
| Zosterops senegalensis Bonaparte, 1850 | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Zosterops senegalensis |
 Віківиди: | Zosterops senegalensis |
 ITIS: | 563872 |
 МСОП: | 22713934 |
 NCBI: | 135989 |
Окулярник сенегальський[2] (Zosterops senegalensis) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.
Опис
Довжина птаха становить 11,5 см, вага 6,8-14,1 г. Птах має жовте забарвлення, у деяких підвидів воно має зеленуватий відтінок. Махові і стернові пера коричневі з жовтувато-оливковими краями. Навколо очей характерні білі кільця, від дзьоба до очей ідуть чорні смуги. Дзьоб чорний. Молоді птахи мають дещо темніше забарвлення[3].
Підвиди
Виділяють сім підвидів:[4]
- Z. s. senegalensis Bonaparte, 1850 — від Мавританії і Сенегалу до північно-західної Ефіопії;
- Z. s. jacksoni Neumann, 1899 — західна Кенія і північна Танзанія;
- Z. s. demeryi Büttikofer, 1890 — Сьєра-Леоне, Ліберія і Кот-д'Івуар;
- Z. s. gerhardi Elzen & König, C, 1983 — Південний Судан і північно-західна Уганда;
- Z. s. kasaicus Chapin, 1932 — від центральних районів ДР Конго до північно-східної Анголи;
- Z. s. heinrichi Meise, 1958 — північно-західна Ангола;
- Z. s. quanzae Meyer de Schauensee, 1932 — центральна Ангола.
Смарагдові і лимонні окулярники раніше вважалися конспецифічними з сенегальським окулярником[5][6].
Поширення і екологія
Сенегальські окулярники живуть в рідколіссях, тропічних сухих лісах, акацієвих і чагарникових заростях в савані, на плантаціях, в парках і садах.
Поведінка
Сенегальські окулярники харчуються переважно комахами, іноді доповнюють свій раціон плодами і нектаром. Шукають здобич на деревах. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів[7] Also takes nectar from flowers.[8].
Сезон розмноження триває з серпня по січень, найчастіше з серпня по вересень. Гніздо невелике, чашоподібне, зроблене з сухої трави і гілочок, розміщується на дереві на висоті до 3,5 м над землею і скріплюється павутинням. В кладці 2-4 яйця. Інкубаційний період триває 11-12 днів. І самець, і самиця насиджуть яйця і піклуються про пташенят. Пташенята покидають гніздо через два тижні.
Сенегальські окулярники часто стають жертвами гніздового паразитизму з боку сіроголових ковтачів[7].
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Zosterops senegalensis. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ African Yellow White-eye (Zosterops senegalensis). HBW Alive. Lynx Edicions. Процитовано 9 листопада 2016.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (Січень 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 01 Вересень 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання) - ↑ Cox, S.C. (2013). Molecular Systematics and Diversification of African Zosteropidae (Aves: Passeriformes) (PhD). University College London. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 3 вересня 2021.
- ↑ Pearson, D.J.; Turner, D.A. (2017). A taxonomic review of the genus Zosterops in East Africa, with a revised list of species occurring in Kenya, Uganda and Tanzania. Scopus. 37: 1—13. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 3 вересня 2021.
- ↑ а б Zosterops senegalensis (African yellow white-eye). Biodiversity Explorer. Iziko Museums of South Africa. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 9 листопада 2016.
- ↑ Borrow, Nik; Demey, Ron (2001). Birds of Western Africa. A & C Black. с. 699. ISBN 0-7136-3959-8.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).