Окулярник сангезький
| ?Окулярник сангезький | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
На межі зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Окулярникові (Zosteropidae) |
| Рід: | Окулярник (Zosterops) |
| Вид: | Окулярник сангезький |
| Біноміальна назва | |
| Zosterops nehrkorni Blasius, 1888 | |
| Посилання | |
| Zosterops nehrkorni | |
| Zosterops nehrkorni | |
| 915841 | |
| 22728605 | |
Окулярник сангезький[2] (Zosterops nehrkorni) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae)[3]. Ендемік Індонезії. Вид названий на честь німецького орнітолога Адольфа Неркорна. Довгий час вважався підвидом золотогорлого окулярника.
Опис
Довжина птаха становить 12 см. Верхня частина тіла оливіково-зелена. Гузка жовтувато-зелена, хвіст темно-зелений. Лоб чорний, навколо очей характерні білі кільця. Горло і нижні покривні пера хвоста жовтуваті. Нижня частина тіла білувата, боки сірі. Дзьоб і лапи оранжеві.
Поширення і екологія
Сангезькі окулярники є ендеміками острова Сангіхе в провінції Північне Сулавесі. Вони живуть в гірських тропічних, переважно панданових лісах на висоті від 750 до 1000 м над рівнем моря.
Поведінка
Сангезькі окулярники харчуються комахами і плодами.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що знаходиться на межі зникнення. Довгий час вид був відомий лише за типовими екземплярами, поки він не був повторно відкритий в 1996 році. Ареал сангезьких окулярників обмежений невеликою ділянкою, площею близько 8 км². За оцінками дослідників, популяція сангезьких окулярників нараховує менше 50 птахів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Zosterops nehrkorni. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (Січень 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 01 Вересень 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання)
Джерела
- Pamela C. Rasmussen et al.: On the specific status of the Sangihe White-eye Zosterops nehrkorni, and the taxonomy of the Black-crowned White-eye Z. atrifrons complex. In: Forktail. 16 (2000): S. 69-80 PDF, Online; 300 kB [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- J. Del Hoyo, A. Elliot und D. Christie (Hrsg.): Handbook of the Birds of the World. Volume 13: Penduline-tits to Shrikes. Lynx Edicions, 2008. ISBN 9788496553453
- Wilhelm Blasius (1888): Die Vögel von Gross-Sanghir (mit besonderer Berücksichtigung der in den Jahren 1886 und 1887 von Herrn Dr. Platen und dessen Gemahlin bei Manganitu auf Gross-Sanghir ausgeführten ornitholog. Forschungen) nebst einem Anhange über die Vögel von Siao. Ornis 4:S. 527-646.
- Erwin Stresemann (1931) Die Zosteropiden der indo-australischen Region. Mitt. Zool. Mus. Berlin 17(2):S. 201-238.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).