YaChudo

Окулярник білогузий

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

?Окулярник білогузий

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Окулярникові (Zosteropidae)
Рід:Окулярник (Zosterops)
Вид:Окулярник білогузий
Біноміальна назва
Zosterops borbonicus
(Pennant, 1781)
Підвиди
(Див. текст)
Посилання
Вікісховище:Zosterops borbonicus
Віківиди:Zosterops borbonicus
ITIS:916817 563822, 916817
МСОП:103888874
NCBI:364589

Окулярник білогузий[2] (Zosterops borbonicus) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae)[3]. Ендемік Реюньйону. Раніше вважався конспецифічним з попелястим окулярником, який мешкає на Маврикії.

Опис

Довжина птаха становить 9,5 см. Забарвлення птаха сіро-коричневе, нижня частина тіла світліша, гузка біла. Навколо очей білі кільця. Очі карі, лапи чорні.

Підвиди

Виділяють три підвиди:[4]

  • Z. b. alopekion Storer & Gill, FB, 1966 — центральне нагір'я;
  • Z. b. borbonicus (Pennant, 1781) — північні і східні схили;
  • Z. b. xerophilus Storer & Gill, FB, 1966 — західне узбережжя.

Поширення і екологія

Білогузі окулярники живуть в рівнинних і гірських тропічних лісах, чагарникових заростях, в садах і на плантаціях. Це один з небагатьох ендемічних видів Реюньйону, який пристосувався до життя поряд з людиною.

Поведінка

Білогузі окулярники харчуються комахами, плодами і нектаром. Вони є важливими запилювачами деяких орхідей, зокрема Angraecum striatum, або ендемічних Trochetia. Живуть невеликими зграйками з 6-20 птахів. сезон розмноження триває під час південного літа. Гніздо чашоподібне, в кладці 2-4 блакитнуватих яйця.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. це досить поширений вид птахів в межах свого ареалу. За оцінками дослідників, популяція білогузих окулярників складає від 100 до 500 тисяч птахів.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Zosterops borbonicus. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ del Hoyo, J.; Elliot, A. & Christie D. (editors). (2008). Handbook of the Birds of the World. Volume 13: Penduline-tits to Shrikes. Lynx Edicions. ISBN 978-84-96553-45-3
  4. ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (Січень 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 01 Вересень 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання)

Джерела

  • France Staub: Birds of the Mascarenes and Saint Brandon. LABAMA HOUSE, Port Louis, Mauritius, 1976.
  • France Staub: Fauna of Mauritius and associated flora. Précigraph Limited, Port Louis, Mauritius, 1993.
  • Claire Micheneau, Jacques Fournel & Thierry Pailler: Bird Pollination in an Angraecoid Orchid on Reunion Island (Mascarene Archipelago, Indian Ocean). Annals of Botany 97: S. 965–974, 2006 doi:10.1093/aob/mcl056 PDF fulltext

Посилання

Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).