Окулярник норфолцький
| ?Окулярник норфолцький | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
На межі зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Окулярникові (Zosteropidae) |
| Рід: | Окулярник (Zosterops) |
| Вид: | Окулярник норфолцький |
| Біноміальна назва | |
| Zosterops albogularis Gould, 1837 | |
| Посилання | |
| Zosterops albogularis | |
| Zosterops albogularis | |
| 202341 | |
| 22714229 | |
| 1220514 | |
Окулярник норфолцький[2] (Zosterops albogularis) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae)[3]. Ендемік острова Норфолк. Імовірно, є вимерлим.
Опис
Довжина птаха становить 13-14 см, вага 30 г. Голова зеленувата. шия оливково-зелена, горло і живіт білі. Навколо очей характерні білі кільця. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Поширення і екологія
Норфолцькі окулярники є ендеміками острова Норфолк. Вони живуть в лісовому масиві площею 5 км² на горі Пітт.
Поведінка
Норфолцькі окулярники харчуються плодами, ягодами, нектаром і комахами. Сезон розмноження триває з жовтня по грудень. Гніздо чашоподібне, в кладці 2 білих яйця. Інкубаційний період триває 11 днів. пташенята покриваються пір'ям на 11 день.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що знаходиться на межі зникнення, однак уряд Австралії з 2000 року вважає птаха вимерлим[4]. Зменшення популяції птаха почалося, коли на острів був інтродукований сивоспинний окулярник, який почав конкурувати з ендемічним видом. З 1940-х років додалася загроза з боку інвазивних щурів. Знищення природного середовища призвело до того, що популяція птаха зменшилась до 50 видів в 1962 році. В 1986 році був заснований Національний парк острова Норфолк, зокрема з метою зберегти популяцію норфолцьких окулярників, однак в 1978 році дослідники спостерігали лише 4 птаха цього виду. Вид не спостерігався з 1980 року, хоча і надходили неперевірені свідчення про спостереження птаха в 2000 і 2005 роках[5]. Під час експедиції 2009 року птах не був помічений[6].
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Zosterops albogularis. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ Zosterops albogularis у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (Січень 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 01 Вересень 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання) - ↑ Department of the Environment and Heritage. EPBC Act List of Threatened Fauna [Архівовано 27 квітня 2006 у Wayback Machine.]
- ↑ Hirschfeld, E. (editor) (2007): Rare Birds Yearbook 2008, Magdig Media Ltd., Shrewsbury, England ISBN 978-0-9552607-3-5
- ↑ Guy Dutson: The Ghost Birds of Norfolk Island. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 11 вересня 2021.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).