Квічаль борнейський
| ?Квічаль борнейський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Дроздові (Turdidae) |
| Рід: | Квічаль (Zoothera) |
| Вид: | Квічаль борнейський |
| Біноміальна назва | |
| Zoothera everetti (Sharpe, 1892) | |
| Посилання | |
| Zoothera everetti | |
| Zoothera everetti | |
| 1052845 | |
| 563790 | |
| 22708378 | |
| 563836 | |
Квіча́ль борнейський[2] (Zoothera everetti) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae)[3]. Ендемік Малайзії. Вид названий на честь британського колоніального адміністратора і колекціонера Альфреда Еверетта.
Опис
Довжина птаха становить 19-23 см. Верхня частина тіла темно-оливково-коричнева, бічні сторони шиї і живіт мають легкий оливково-зелений відтінок. Обличчя і горло білуваті, навколо очей білуваті кільця. Під дзьобом темно-коричневі "вуса", скроні темно-коричневі, поцятковані охристими плямами. Нижня частина тіла оранжева або рудувато-каштанова, живіт білуватий, нижня частина живота і нижні покривні пера хвоста світло-оранжеві. Дзьоб темний, лапи коричневі.
Поширення і екологія
Борнейські квічалі є ендеміками Калімантану, де вони мешкають в горах Сабаху і Сараваку[4]. Вони живуть в підліску вологих гірських і хмарних тропічних лісів, на берегах річок і струмків. Зустрічаються поодинці або невеликими зграйками, на висоті від 1200 до 2300 м над рівнем моря. Живляться комахами і червами, яких шукають в ґрунті.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція борнейських квічалів становить від 6 до 15 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Zoothera everetti. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 20 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 20 квітня 2022.
- ↑ Phillipps, Quentin; Phillipps, Karen (2011). Phillipps’ Field Guide to the Birds of Borneo. Oxford, UK: John Beaufoy Publishing. ISBN 978-1-906780-56-2.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).