Квічаль індонезійський
| ?Квічаль індонезійський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Дроздові (Turdidae) |
| Рід: | Квічаль (Zoothera) |
| Вид: | Квічаль індонезійський |
| Біноміальна назва | |
| Zoothera andromedae (Temminck, 1826) | |
| Посилання | |
| Zoothera andromedae | |
| Zoothera andromedae | |
| 1052835 | |
| 563780 | |
| 22708481 | |
| 311345 | |
Квіча́ль індонезійський[2] (Zoothera andromedae) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae)[3]. Мешкає в Південно-Східній Азії.
Опис

Довжина птаха становить 23-25 см, вага 81-108 г. Верхня частина тіла темно-сіра, крила і хвіст буоувато-сірі. Голова бурувато-чорна, навколо очей білі кільця, обличчя білувате, під дзьобом темні "вуса". Нижня частина тіла світло-сіра, живіт і нижні покривні пера хвоста білуваті, боки поцятковані чорним лускоподібним візерунком. Дзьоб довгий, чорнуватий, лапи чорнуваті.
Поширення і екологія
Індонезійські квічалі мешкають на Суматрі, на островах Енгано, Ява, Балі, на Малих Зондських островах (на схід до Романґи) та на островах Філіппінського архіпелагу. Вони живуть в підліску вологих гірських і хмарних тропічних лісів. Зустрічаються на висоті від 450 до 2260 м над рівнем моря, зокрема на Філіппінах на висоті понад 1000 м над рівнем моря, на Суматрі на висоті від 1200 до 2200 м над рівнем моря, на Тиморі на висоті від 1200 до 1600 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких шукають на землі, серед густої трави. Сезон розмноження триває з жовтня по лютий. Гніздо робиться з моху, корінців, лишайників і листя, скріплених глиною, розміщується на дереві. В кладці 2-3 охристих яйця, поцяткованих коричневими плямками.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Zoothera andromedae. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 20 квітня 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).