YaChudo

Тиран-малюк білобровий

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

?Тиран-малюк білобровий

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Тиранові (Tyrannidae)
Рід:Тиран-малюк (Zimmerius)
Вид:Тиран-малюк білобровий
Біноміальна назва
Zimmerius petersi
(von Berlepsch, 1907)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Tyranniscus petersi
Tyranniscus improbus petersi
Zimmerius vilissimus petersi
Zimmerius improbus petersi
Посилання
Вікісховище:Zimmerius petersi
Віківиди:Zimmerius petersi
МСОП:104009008

Тиран-малюк білобровий[2] (Zimmerius petersi) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Ендемік Венесуели. Раніше вважався конспецифічним з венесуельським тираном-малюком, однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження, опублікованого у 2013 році, був визнаний окремим видом[4].

Опис

Довжина птаха становить 11,5 см, вага 10,1 г. Верхня частина тіла оливково-зелена, нижня частина тіла біла. Через очі проходять темні смуги, над і під очима проходять білі смуги. Пера на крилах мають жовті края.

Поширення і екологія

Білоброві тирани-малюки мешкають в горах Прибережного хребта на півночі Венесуели, від південної Лари на схід до Міранди. Вони живуть в гірських і рівнинних вологих тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 400 до 3000 м над рівнем моря, переважно на висоті від 1200 до 2400 м над рівнем моря.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Zimmerius petersi. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2022.
  2. ↑ Zimmerius petersi у базі Avibase.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 09 лютого 2022.
  4. ↑ Rheindt, F.E.; Cuervo, A.M.; Brumfield, R.T. (2013). Rampant polyphyly indicates cryptic diversity in a clade of Neotropical flycatchers (Aves: Tyrannidae). Biological Journal of the Linnean Society. 108 (4): 889—900. doi:10.1111/j.1095-8312.2012.02036.x.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).