Голубок рудоволий
| ?Голубок рудоволий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Голубоподібні (Columbiformes) |
| Родина: | Голубові (Columbidae) |
| Рід: | Zentrygon |
| Вид: | Голубок рудоволий |
| Біноміальна назва | |
| Zentrygon chiriquensis (Sclater, 1856) | |
Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Geotrygon chiriquensis | |
| Посилання | |
| Zentrygon chiriquensis | |
| Zentrygon chiriquensis | |
| 1125230 | |
| 22690936 | |
| 262115 | |
Голубок рудоволий[2] (Zentrygon chiriquensis) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає в Коста-Риці і Панамі.
Опис
Довжина птаха становить 26—32 см, вага 295—308 г. Тім'я сіре, лоб дещо світліший, потилиця темніша. Обличчя охристе, на щоках чорні смуги, через очі проходять чорні смуги. Верхня частина спини пурпурова, нижня частина спини і надхвістя оливкові з зеленуватим відблиском, плечі каштанові. Підборіддя охристо-біле, груди і боки рудуваті, живіт коричнюватий, боки більш темні. Очі оранжево-карі, навколо очей плями голої червоної шкіри. У самиць груди більш темні, у молодих птахів тім'я коричневе, верхня і нижня частини тіла поцятковані темними смугами.
Поширення і екологія
Рудоволі голубки мешкають в горах Коста-Рики і західної Панами. Вони живуть в підліску вологих гірських і рівнинних тропічних лісів. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 600 до 3100 м над рівнем моря. Живляться насінням, плодами і дрібними безхребетними, яких шукають серед опалого листя. Сезон розмноження триває з червня по жовтень. В кладці 1—2 яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Zentrygon chiriquensis. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 16 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 16 травня 2022.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
- Garrigues, Richard; Dean, Robert (2007). The Birds of Costa Rica. Ithaca: Zona Tropical/Comstock/Cornell University Press. с. 92. ISBN 978-0-8014-7373-9.
- Angehr, George R.; Dean, Robert (2010). The Birds of Panama. Ithaca: Zona Tropical/Comstock/Cornell University Press. с. 106. ISBN 978-0-8014-7674-7.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).