Малкога вогнистовола
| ?Малкога вогнистовола | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Зозулеподібні (Cuculiformes) |
| Родина: | Зозулеві (Cuculidae) |
| Рід: | Вогнистовола малкога (Zanclostomus) Stephens, 1815 |
| Вид: | Малкога вогнистовола |
| Біноміальна назва | |
| Zanclostomus javanicus Horsfield, 1821 | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Phaenicophaeus javanicus | |
| Посилання | |
| Zanclostomus javanicus | |
| Zanclostomus javanicus | |
| 1064872 | |
| 554729 705312, 554729 | |
| 22684110 | |
| 3054343 | |
Малко́га вогнистовола[2] (Zanclostomus javanicus) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Південно-Східній Азії. Це єдиний представник монотипового роду Вогнистовола малкога (Zanclostomus).
Опис

Довжина птаха становить 42—44 см, вага 98 г. Верхня частина тіла сіра з синьо-зеленим відтінком крил і хвоста, кінчик хвоста білий. Нижня частина тіла яскраво-руда, на нижній частині грудей широка сіра смуга. Навколо очей пляма сірої або сизуватої голої шкіри. Дзьоб червоний з чорнуватим відтінком, лапи сизі або зеленуваті. У представників підвиду M. p. parva смуга на грудях темно-сіра, крила коротші.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- M. p. grisescens Mayr & Rand, 1936 — Малайський півострів, Суматра і Калімантан;
- M. p. parva (Salvadori, 1876) — Ява.
Поширення і екологія
Вогнистоволі малкоги мешкають у М'янмі, Таїланді, Малайзії, Індонезії і Брунеї. Вони живуть у тропічних лісах, на узліссях і галявинах, у чагарникових і бамбукових заростях, на плантаціях. Зустрічаються переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться комахами, павуками і слимаками. Гніздовий паразитизм не практикують.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Zanclostomus javanicus. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 9 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 09 січня 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).