Югина темнокрила
| ?Югина темнокрила | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Окулярникові (Zosteropidae) |
| Рід: | Югина (Yuhina) |
| Вид: | Югина темнокрила |
| Біноміальна назва | |
| Yuhina gularis Hodgson, 1836 | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Yuhina gularis |
 Віківиди: | Yuhina gularis |
 ITIS: | 563763 |
 МСОП: | 22716737 |
 NCBI: | 98156 |
Юги́на темнокрила[2] (Yuhina gularis) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae). Мешкає в Гімалаях і горах Південно-Східної Азії.
Опис
Довжина птаха становить 13-16 см. Забарвлення переважно темне, сірувате, хвіст роздвоєний. Горло світле, поцятковане темними смужками. Махові пера чорні, на крилах оранжева смуга. На голові помітний, направлений вперед чуб.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:[3]
- Y. g. vivax Koelz, 1954 — західні Гімалаї (Уттаракханд);
- Y. g. gularis Hodgson, 1836 — від Непалу до південно-східного Тибету, північно-західного Юньнаню, західної М'янми і північно-західного В'єтнаму;
- Y. g. omeiensis Riley, 1930 — південний Китай (гори Емейшань);
- Y. g. uthaii Eames, JC, 2002 — центральний В'єтнам (гора Нгоклінь в провінції Контум).
Поширення і екологія
Темнокрилі югини мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Китаї, М'янмі, Лаосі і В'єтнамі. Вони живуть в гірських дубових, березових і рододендронових лісах або в мішаних гірських лісах. Зустрічаються на висоті від 1200 до 3800 м над рівнем моря. Живляться комахами, а також нектаром і ягодами. Сезон розмноження в Індії триває з травня по червень, в Бутані з липня по серпень, в Тибеті з квітня по травень і в Південно-Східній Азії з березня по червень.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Yuhina gularis. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 03 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).