YaChudo

Xanthosoma

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Xanthosoma
Xanthosoma roseum
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Частухоцвіті (Alismatales)
Родина: Кліщинцеві (Araceae)
Підродина: Aroideae
Триба: Caladieae
Рід: Xanthosoma
Schott[1]
Поширення роду Xanthosoma
Синоніми[2]
  • Acontias Schott
  • Cyrtospadix K.Koch
Вікісховище: Xanthosoma

Ксантосома, яутія (Xanthosoma) — рід квіткових рослин родини арумових, Araceae. Рід походить з тропічної Америки, але широко культивується і натуралізується в інших тропічних регіонах.[2] Відомі під різними назвами як malanga, otoy, otoe, cocoyam, tannia, tannier, yautía, macabo, ocumo, macal, taioba, dasheen, quequisque, ʻape та у Папуа-Новій Гвінеї як сінгапурське таро taro kongkong. Багато інших видів, в тому числі особливо ксантосома рожева, використовуються як декоративні рослини; у популярній садівничій літературі ці види можуть бути відомі як ‘ape через схожість з справжньою полінезійською ‘ape, Alocasia macrorrhizos, або як вухо слона від візуальної схожості листа з вухом слона.

У листя більшості видів Xanthosoma є 40—200 см завдовжки, стрілоподібні або розділені на три або цілих 18 сегментів.

Етимологія

Назва походить від грецьких слів ξανθός (ксантос), що означає «жовтий», і σῶμα (сома), що означає «тіло», що відноситься до рильця або жовтих внутрішніх тканин.[3]

Використання

Найбільші виробники яутії у тоннах[4]
Ранг Країна 2012 рік 2013 рік 2014 рік
1 Куба Куба 153782 185922 269590
2 Венесуела Венесуела 75132 84516 85607
3 Сальвадор Сальвадор 43000 43000 41110
4 Перу Перу 29200 30000 30960
5 Коста-Рика Коста-Рика 11692 23742 30000
6 Домініканська Республіка Домініканська Республіка 32595 29104 28180
- Світ 378952 423415 508079
Урожайність яутії у всьому світі

Вважається, що одомашнення видів Xanthosoma (особливо X. sagittifolium, а також X. atrovirens, X. violaceum, X. maffaffa та ін.) походить із Північної низовини Південної Америки, а потім поширилося на Антильські острови та Мезоамерику. Нині ксантосома все ще вирощується у всіх цих регіонах, але особливо популярна на Кубі, в Домініканській Республіці та Пуерто-Рико, де її використовують у алкапурріях або варять. Його вирощують у Тринідаді і Тобаго, Гаяні та Ямайці для приготування популярної страви калалу. Його також вирощують у Західній Африці, нині великому виробнику, де його можна використовувати як заміну ямсу у популярній регіональній страві під назвою фуфу. Ксантосома також вирощується як культура на Філіппінах.

Традиційно ксантосома була частиною натурального господарювання, надлишок якої продавався на місцевих ринках, але у Сполучених Штатах велика кількість латиноамериканських іммігрантів створила ринок комерційного виробництва. Загалом, виробництво ще не задовольняє попит у деяких областях. У Полінезії Alocasia macrorrhizos вважалася голодною їжею, яку вживали лише у разі вкрай поганого врожаю таро.[5] Після того, як в 1920 -х роках з Америки завези на Гаваї, ксантосома натуралізувалася і стала більш поширеною, ніж A. macrorrhizos, і прийняла ту ж назву, ʻape.

Типова ксантосома має цикл зростання від 9 до 11 місяців, за цей час вона виробляє велике стебло та бульбоцибулину, багату крохмалем. Їх смак був описаний як земляний і горіховий, і вони є звичайним інгредієнтом супів і рагу. Їх також можна смажити на грилі, смажити або готувати пюре. Молоде, нерозгорнуте листя деяких сортів можна їсти як варені листові овочі або використовувати в супах та рагу, таких як карибський калалу.

Борошно з виду ксантосоми є гіпоалергенним.[6]

Галерея

  • Суцвіття Xanthosoma sagittifolium
    Суцвіття Xanthosoma sagittifolium
  • Запилення жуками у X. daguense
    Запилення жуками у X. daguense

Див. також

Примітки

  1. ↑ Genus: Xanthosoma Schott. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 9 липня 2003. Процитовано 13 липня 2012.
  2. ↑ а б Kew World Checklist of Selected Plant Families
  3. ↑ Quattrocchi, Umberto (2000). CRC World Dictionary of Plant Names. Т. Volume IV R-Z. Taylor & Francis US. с. 2849. ISBN 978-0-8493-2678-3. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 25 вересня 2021. {{cite book}}: |volume= має зайвий текст (довідка)
  4. ↑ Production of Yautia (Cocoyam) by countries. UN Food & Agriculture Organization (FAO). 2014. Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 22 квітня 2016. [Архівовано 2016-10-16 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Abbott, Isabella Aiona. (1992). Lā'au Hawai'i : traditional Hawaiian uses of plants. [Honolulu, Hawaii]: Bishop Museum Press. с. 5. ISBN 0-930897-62-5. OCLC 26509190.
  6. ↑ Vaneker, K. The Pomtajer. [Архівовано 25 вересня 2021 у Wayback Machine.]

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).