Всесвітня метеорологічна організація
| Всесвітня метеорологічна організація | |
|---|---|
 | |
 | |
 | |
| Абревіатура | WMO(англ.), OMM(фр.), OMM(ісп.), ВМО(рос.)  |
| Тип | спеціалізоване агентство ООНd[1] міжнародна організація |
| Засновано | 23 березня 1950[2] |
| Засади | Convention of the World Meteorological Organizationd |
| Сфера | атомосферні наукиd, кліматологія і гідрологія[3] |
| Країна |  Швейцарія |
| Штаб-квартира | Женева (46°13′25″ пн. ш. 6°08′46″ сх. д. / 46.223487202878° пн. ш. 6.1462440537972° сх. д.) |
| Офіційні мови | англійська іспанська російська французька китайська мова арабська |
| Попередник | Всесвітня метеорологічна організація |
| Офіс голови | президент ВМОd |
| Генеральний секретар | Петтері Таалас (2016)[4][5] і Celeste Saulod (1 січня 2024)[5] |
| Керівник | Abdulla Al Mandousd (травень 2023)[6] |
| Партнерство | Міжнародна організація цивільної авіації[7] |
| Материнська організація | Організація Об’єднаних Націй |
| Вебсайт: wmo | |
Нагороди | |
 | |
 Всесвітня метеорологічна організація у Вікісховищі | |
Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) (англ. World Meteorological Organization (WMO)) — спеціалізована міжурядова організація ООН у сфері метеорології, заснована в 1950 році. З 1951 року ВМО є компетентним органом ООН з питань спостереження за станом атмосфери Землі та її взаємодії з океанами. Штаб-квартира ВМО знаходиться в Женеві, Швейцарська Конфедерація. 23 березня, в день коли набрала чинність Конвенція про заснування ВМО, відзначається Всесвітній метеорологічний день.
Загальна інформація
Станом на початок 2023, має 191 країну-члена і територію, серед яких є і Україна[8].
Всесвітній метеорологічний конгрес скликається один раз на чотири роки для визначення політики та пріоритетів для Всесвітньої метеорологічної організації. Він затверджує довгострокові плани та бюджет, обирає президента і віцепрезидентів ВМО та членів Виконавчої Ради, і призначає Генерального секретаря.
З 1952 у Всесвітній метеорологічній організації було призначено п'ять Генеральних секретарів:
- Густав Свобода (1 січня 1952 – 31 грудня 1955);
- Девід Артур Дейвіс (1 січня 1956 – 31 грудня 1979);
- Аксель К. Він-Нільсен (1 січня 1980 року – 31 грудня 1983);
- Годвін Олу Патрік Обасі (1 січня 1984 року – 31 грудня 2003 року);
- Мішель Жарро (1 січня 2004 року – 31 грудня 2015 року).
В 2015, за результатами виборів на Всесвітньому метеорологічному конгресі, Генеральним секретарем ВМО на період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2020 року було обрано професора Петтері Тааласа, який надалі був перепризначений на другий чотирирічний термін, з січня 2020 по грудень 2023 року[9].
Постійний представник України при Всесвітній метеорологічній організації призначається відповідним Указом Президента України[10].
В системі ВМО також працює Всесвітня служба погоди, яка була створена в 1963 році та об'єднує служби погоди країн членів ВМО.
Участь України у Всесвітній метеорологічній організації
- Дата набуття Україною членства: 19.04.1948 р.
- Підстава для набуття членства в міжнародній організації: Приєднання УРСР до Конвенції Всесвітньої метеорологічної організації від 22.09.1947.
- Статус членства: Повноправний член
- Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску
- Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Загальний фонд Державного бюджету України
- Вид валюти фінансових зобов'язань: Швейцарський франк
- Обсяг фінансових зобов'язань України (на 2017 рік): 68 278,70
- Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство закордонних справ України[11].
Джерела
- ↑ Funds, Programmes, Specialized Agencies and Others — Організація Об’єднаних Націй.
- ↑ World Meteorological Day
- ↑ Our Mandate
- ↑ https://web.archive.org/web/20180131140847/https://public.wmo.int/en/about-us/secretariat/petteri-taalas
- ↑ а б https://www.liberation.fr/environnement/climat/celeste-saulo-premiere-femme-a-la-tete-de-lorganisation-meteorologique-mondiale-veut-du-changement-contre-le-changement-climatique-20230603_3HUISJHHGBHDBHYMXKU7CLKV74/
- ↑ https://public.wmo.int/en/content/abdulla-al-mandous
- ↑ https://www.icao.int/about-icao/Pages/Invited-Organizations.aspx
- ↑ World Meteorological Organization (WMO). About us
- ↑ Petteri Taalas, Professor Secretary-General. Архів оригіналу за 8 березня 2023. Процитовано 8 березня 2023.
- ↑ Указ Президента України № 147/2012 від 23 лютого 2012 року «Про Постійного представника України при Всесвітній метеорологічній організації»
- ↑ Єдиний державний реєстр міжнародних організацій, членом яких є Україна станом на 01.01.2017. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
- Проценко Г. Д. Метеорологія та кліматологія: навч. посіб. / Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова. — К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. — 266 с.: рис., табл.
Література
- Ю. С. Скороход. Всесвітня метеорологічна організація // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання
- Всесвітня метеорологічна організація [Архівовано 29 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-7492-00-1.
- Офіційний сайт ВМО [Архівовано 3 липня 2009 у Wayback Machine.]
- До Всесвітнього метеорологічного дня і Всесвітнього дня водних ресурсів [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Кульбіда Микола, Косовець Олександр. Провидиця кліматичних змін. Всесвітній метеорологічній організації — 75 років // Україна молода, № 24, 18.06.2025
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).