YaChudo

Вільям Орбіт

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Вільям Орбіт
William Orbit
Основна інформація
Ім'я при народженніВільям Марк Вейнрайт
Повне ім'яангл. William Mark Wainwright Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження15 грудня 1956
Місце народженняШордич, Гекні, Лондон, Англія
Дата смерті23 липня 2026
Місце смертіЛондон, Англія
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Професія
  • композитор
  • продюсер звукозапису
  • музикант
ОсвітаMinchenden Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструменти
Жанр
ПсевдонімиWilliam Orbit і Strange Cargo Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоTorch Songd і Bassomaticd Редагувати інформацію у Вікіданих
Лейбл
williamorbit.com

Вільям Марк Вейнрайт (англ. William Mark Wainwright; 15 грудня 1956, Шордич, Лондон — 23 липня 2026, Лондон[1]), відомий під псевдонімом Вільям Орбіт (англ. William Orbit) — англійський музикант і продюсер звукозапису. За чотири десятиліття кар'єри загальний наклад записів, до яких він був причетний як виконавець, продюсер або автор пісень, перевищив 200 мільйонів примірників у всьому світі[2][3]. Орбіт — лауреат кількох премій «Греммі», премій Айвора Новелло та інших відзнак музичної індустрії.

Ранні роки

Вільям Марк Вейнрайт народився 15 грудня 1956 року; виріс у районі Палмерс-Грін у Лондоні[4]. Його батьки були шкільними вчителями; він був старшим із двох синів[4]. Орбіт залишив школу у 16 років і кілька років перебивався низькооплачуваною роботою, шукаючи способу реалізувати свій творчий потенціал[4]. Приблизно в цей час, мешкаючи разом із приятелем, який намагався облаштувати студію звукозапису, він знайшов своє музичне покликання[4].

Torch Song і Bassomatic

1980 року Орбіт разом з електронною музиканткою Лорі Меєр та Ґрантом Ґілбертом заснував електронний / синті-поповий гурт Torch Song[5]. Свої записи вони випускали серією аудіокасет, створених у власноруч обладнаній домашній студії в занедбаній школі, яку сквотували і називали Centro Iberico, у лондонському районі Ноттінг-Гілл поблизу каналу Гранд-Юніон[5]. Річард Ло, який відповідав за A&R у лейблі IRS Records, стежив за їхньою музикою та естетикою; 1981 року він показав ці записи Майлзу Коупленду, відкривачеві та менеджеру гуртів The Police і The Bangles. Коли Коупленд підписав гурт на лейбл, угода дозволила музикантам облаштувати студію своєї мрії. Там вони записали два альбоми та чотири сингли, найуспішнішим з яких став танцювальний хіт «Prepare to Energize», що прозвучав у фільмі Холостяцька вечірка[6][7][8]. Орбіт і Меєр також написали саундтрек до фільму про хокей Янґблад з Робом Лоу та Патріком Свейзі в головних ролях і записали пісню «White Night», написану колегою Ріко Коннінгом із гурту The Lines, яка прозвучала у фільмі Техаська різанина бензопилою 2[9][10]. Гурт ненадовго возз'єднався, коли Орбіт знову працював із Лорі Меєр та Ріко Коннінгом. Свій останній альбом Toward the Unknown Region вони випустили 1995 року[11].

Перше втілення студії Guerilla Studios мало мікшерний пульт Trident 80B і 24-доріжковий (2-дюймова стрічка) багатодоріжковий магнітофон Otari MTR90 MKII; студія містилася в садибі на каналах Малої Венеції у Паддінгтоні й водночас працювала як комерційне підприємство[12].

Ще одним гуртовим проєктом Орбіта був Bassomatic. У 1990-х роках гурт записував хаус-музику. До складу входили, зокрема, вокалістка Шерон Масґрейв і репер Стів Робертс, відомий також як MC Inna Onestep[13]. На другому альбомі Масґрейв біля мікрофона замінила співачка Сінді Фінн[13]. Обидва альбоми випустила студія Guerilla Studios, заснована Орбітом разом із Лорі Меєр і Ґрантом Ґілбертом. Дебютним альбомом Bassomatic став Set the Controls for the Heart of the Bass (1990), назва якого походить від композиції Pink Floyd «Set the Controls for the Heart of the Sun»[13]. Альбом було перевидано 1997 року. Наступний альбом, Science and Melody, вийшов 1991 року[13]. Найбільшим хітом Bassomatic став сингл «Fascinating Rhythm» (1990), який посів 9-те місце в британському сингловому чарті та мав високі позиції в британському танцювальному чарті[14].

Приблизно в той час студія Орбіта складалася переважно з пари семплерів Akai S1000 та синтезатора Roland Juno-106[15][16].

Продюсерська робота та ремікси

Серед виконавців, з якими співпрацював Орбіт як продюсер, — Мадонна, Етьєн Дао, Прінс, Белінда Карлайл, Брітні Спірс, Мел Сі, Pink, U2, Кеті Мелуа, Рікі Мартін, Бет Ортон, Сара Маклахлан, Queen, The Joy Formidable, Роббі Вільямс, All Saints, Kraftwerk, Гаррі Енфілд і Sugababes[17]. Працюючи з Беком, вони удвох написали для Pink пісню «Feel Good Time», яку Орбіт згодом спродюсував для саундтреку фільму Янголи Чарлі: Повний вперед (2003)[18].

Він спродюсував альбом 13 брит-поп-гурту Blur, запис якого відбувався в Лондоні та Рейк'явіку[19].

Раніше Орбіт створював ремікси для Мадонни, зокрема на пісні «Justify My Love» та «Erotica», проте особисто познайомився з нею лише 1997 року. Того літа й осені вони працювали разом і випустили її сьомий студійний альбом Ray of Light, відзначений кількома «Ґреммі» та іншими нагородами. Запис альбому тривав чотири місяці — найдовше за всю кар'єру співачки. Реліз відбувся 22 лютого 1998 року[20].

2000 року Орбіт продовжив співпрацю з Мадонною над альбомом Music, записаним на студії The Hit Factory у Нью-Йорку[21]. У той самий період він став співавтором і співвиконавцем її пісні «Beautiful Stranger»[22].

2011 року він працював із командою авторів, до якої входили Жан-Батіст Куаме, Джулі Фрост і Клас Алунд, і разом із їхніми композиціями та власною продюсерською роботою долучився до дванадцятого студійного альбому Мадонни MDNA, що вийшов 23 березня 2012 року на лейблі Interscope Records. Орбіт став співпродюсером шести треків альбому, зокрема пісні «Masterpiece», яка здобула «Золотий глобус» за найкращу оригінальну пісню до фільму студії Miramax W.E. на 69-й церемонії вручення премії. Після виходу альбому Орбіт публічно висловлював у різних медіа своє незадоволення та розчарування цим проєктом[23].

2013 року Орбіт працював із Брітні Спірс та will.i.am над альбомом Britney Jean: разом з авторами пісень Аною Діас і Деном Трейнором він написав і спродюсував трек «Alien». Він також був одним з авторів і продюсерів пісні Кріса Брауна «Don't Wake Me Up», записаної на студії Record Plant у Лос-Анджелесі, за яку 2013 року отримав нагороду ASCAP[24].

Далі була робота над треком гурту Queen «There Must Be More to Life Than This», у якому використано архівний вокал Фредді Мерк'юрі та Майкла Джексона. Згодом Орбіт спродюсував ще одну пісню Queen — «Let Me in Your Heart Again». 2015 року його композиція «The Name of the Wave» прозвучала в удостоєному «Оскара» документальному фільмі Емі режисера Асіфа Кападії[25].

2018 року він працював над піснею «After All» англо-канадського дівочого гурту All Saints з їхнього п'ятого студійного альбому Testament. Пісню написали учасниця гурту Шазней Льюїс, Пітер Гатчінгс та Орбіт, останній також виступив продюсером; реліз як другого синглу з альбому відбувся 26 липня 2018 року[26].

Класична музика

Натхненний і заохочений Робом Дікінсом, Орбіт випустив свій перший комерційний реліз у сфері класичної музики — альбом Pieces in a Modern Style. Спершу він вийшов у травні 1995 року на власному лейблі Орбіта N-Gram Recordings, а 2000 року був перевиданий компанією Warner Music у Великій Британії та Європі й лейблом Maverick у США. Альбом посів 2-ге місце в британському чарті альбомів. Першим синглом з альбому стало «Адажіо для струнних» Барбера, а транс-ремікс цього треку від нідерландського діджея Феррі Корстена мав величезний успіх. Сингл піднявся до 4-го місця[27][28] у національному чарті синглів. 2010 року разом із Ріко Коннінгом та Лорі Меєр він створив продовження — альбом Pieces in a Modern Style 2, що вийшов подвійним компакт-диском на лейблі Decca. На альбомі німецький контратенор Андреас Шолль виконав інтерпретацію «Плачу Дідони» Генрі Перселла[29].

2007 року він узяв участь у Манчестерському міжнародному фестивалі, організованому Алексом Путсом, і написав симфонічний твір на дев'ять частин «Orchestral Suite». Його виконали Філармонічний оркестр Бі-бі-сі, доповнений додатковими арфами, фортепіано та ударними, і хор The Manchester Chorale під керуванням Александра Шеллі в залі Бріджвотер-Голл[30].

Концертна, медійна та діджейська діяльність

На початку 1990-х Орбіт ненадовго створив власний лейбл під назвою N'Gram. У той період він став співрежисером показового концерту лейблу в Квін-Елізабет-Голл на лондонському Саутбанку. Серед учасників були The Electric Chamber (виконали матеріал альбому Pieces), Strange Cargo і Torch Song[31][32]. 2001 року він узяв участь у фестивалі електронної музики Штокгаузена в Барбікан-театрі[33], а 2013 року — у Лондонському фестивалі електронного мистецтва[34].

2015 року він виступив на гала-вечорі в Бенкетінг-хаус на лондонському Вайтголлі на підтримку благодійної організації Together for Short Lives, яка допомагає невиліковно хворим дітям та їхнім родинам[35]. Орбіт виступав як діджей у різних клубах Лондона та на Ібіці, а 2015 року — у Букінгемському палаці на щорічній різдвяній вечірці для персоналу та родини королеви Єлизавети II[36].

29 вересня 2023 року Орбіт вийшов на сцену Королівського Альберт-Холу разом із гуртом Hawkwind на святкуванні 50-річчя їхнього альбому Space Ritual[37][38]. Серед його останніх публічних виступів були заходи у двох лондонських закладах — Notting Hill Arts Club 29 вересня 2025 року та The Lower Third 29 березня 2026 року[39].

Смерть

Вільям Орбіт помер удома в Лондоні 23 липня 2026 року у віці 69 років. Про його смерть було оголошено в заяві на його сторінках у соціальних мережах[1] 7 серпня[40].

Сольна дискографія

Студійні альбоми

Рік Альбом Позиції в чартах
Велика Британія
[27][41]
Австралія
[42]
США
[43]
1987 Orbit — — —
Strange Cargo
  • Лейбли: I.R.S.
— — —
1990 Strange Cargo II
  • Лейбли: I.R.S.
— — —
1993 Strange Cargo III — — —
1995 Strange Cargo Hinterland
  • Лейбли: N-GRAM, Warner Music UK
— — —
1999 Pieces in a Modern Style [A]
  • Лейбли: N-GRAM (видання 1995), WEA (видання 2000)
2 33 198
2006 Hello Waveforms
  • Лейбл: Sanctuary
136 — —
2009 My Oracle Lives Uptown [B]
  • Лейбл: Kobalt
— — —
2010 Pieces in a Modern Style 2 [C] 185 — —
2014 Orbit Symphonic [D]
  • Лейбл: –
— — —
Strange Cargo 5 [D]
  • Лейбл: –
— — —
2022 The Painter[44] — — —
  • A↑  Первісне видання 1995 року вийшло під псевдонімом Орбіта «The Electric Chamber», але майже одразу було вилучене з продажу. Перевидане 2000 року з додатковими треками, які замінили композиції першого видання з неврегульованими правами.
  • B↑  Видання на компакт-диску містить 4 додаткові треки, недоступні в цифровому форматі
  • C↑  Видане на одинарному та подвійному CD із помітними реміксами, а також у цифровій версії з бонус-треком
  • D↑  Доступний для безкоштовного завантаження на SoundCloud[45][46]

Збірки

  • The Best of Strange Cargos (1996, I.R.S.) — збірка з перших трьох альбомів серії Strange Cargo, основою якої стали дві версії пісні «Water From A Vine Leaf», ще однієї спільної роботи з Бет Ортон
  • Strange Cargo Vol.1–3 (2000, EMI Records) — бокс-сет із 3 компакт-дисків
  • William / Orbit (2002, Universal) — американський подвійний CD-комплект на підтримку видавничого каталогу Вільяма Орбіта[47]

Сингли

Рік Назва Позиції в чартах Сертифікація Альбом
Велика Британія
[27]
Австралія
[42]
США DC/P
[48]
1987 «Feel Like Jumping» — — — Orbit
«Love My Way» — — —
1993 «Water from a Vine Leaf»
(за участю Бет Ортон)
59 — — Strange Cargo III
1999 «Barber's Adagio for Strings» 4 23 13 Pieces in a Modern Style
2000 «Ravel's Pavane Pour Une Infante Defunte» 31 — —
2003 «Feel Good Time»
(Pink за участю Вільяма Орбіта)
3 7 8
  • ARIA: золото[49]
Янголи Чарлі: Повний вперед (OST)
«Dice» (разом із Фінлі Квеєм) — — — Much More Than Much Love
(альбом Фінлі Квея)
2009 «Optical Illusions» — — — My Oracle Lives Uptown
«Purdy» — — —
2010 «Nimrod» — — — Pieces in a Modern Style 2

Дискографія гуртів

У складі Bassomatic

Рік Альбом
1990 Set the Controls for the Heart of the Bass
1991 Science & Melody
  • Лейбли: Virgin

У складі Torch Song

Рік Альбом
1984 Wish Thing
1986 Ecstasy
  • Лейбли: Y II Records
1987 Exhibit A
  • Лейбли: I.R.S.
1995 Toward the Unknown Region
  • Лейбли: N-GRAM Recordings

Продюсерські та авторські роботи

Назва Рік Виконавець Альбом Дж.
«24 Hours» 1990 Бетті Бу Boomania [50]
«Don't Wanna Know 'Bout Evil» 1993 Бет Ортон Superpinkymandy [50]
«Faith Will Carry» [50]
«Yesterday's Gone» [50]
«She Cries Your Name» [50]
«When You Wake» [50]
«Roll the Dice» [50]
«City Blue» [50]
«The Prisoner» [50]
«Where Do You Go» [50]
«Release Me» [50]
«Turning Ground» 1995 Каролін Лавелл Spirit [50]
«Moorlough Shore» [50]
«Dream of Picasso» [50]
«Forget the Few» [50]
«Lagan Love» [50]
«A Case of You» [50]
«Waiting For Rain» [50]
«Desire» [50]
«The Island» [50]
«Drowned World/Substitute for Love» 1998 Мадонна Ray of Light [50]
«Swim» [50]
«Ray of Light» [50]
«Candy Perfume Girl» [50]
«Skin» [50]
«Nothing Really Matters» [50]
«Sky Fits Heaven» [50]
«Shanti/Ashtangi» [50]
«Frozen» [50]
«The Power of Good-Bye» [50]
«To Have and Not to Hold» [50]
«Mer Girl» [50]
«Has to Be» [50]
«Tender» 1999 Blur 13 [50]
«Bugman» [50]
«Coffee & TV» [50]
«Swamp Song» [50]
«1992» [50]
«B.L.U.R.E.M.I.» [50]
«Battle» [50]
«Mellow Song» [50]
«Caramel» [50]
«Trimm Trabb» [50]
«No Distance Left to Run» [50]
«Optigan 1» [50]
«Be Careful (Cuidado Con Mi Corazón)» Рікі Мартін і Мадонна Ricky Martin [50]
«Beautiful Stranger» Мадонна Остін Паверс: Шпигун, який мене спокусив [50]
«Go!» Мелані Чишолм Northern Star [50]
«American Pie» 2000 Мадонна The Next Best Thing [50]
«Time Stood Still» [50]
«Runaway Lover» Music [50]
«Amazing» [50]
«Gone» [50]
«Pure Shores» All Saints Saints & Sinners [50]
«Dreams» [50]
«Black Coffee» [50]
«Surrender» [50]
«Making Out» 2001 No Doubt Rock Steady [50]
«Thinking About Tomorrow» 2002 Бет Ортон Daybreaker [50]
«Electrical Storm» U2 The Best of 1990–2000 [50]
«The Hands That Built America» (тема з фільму Банди Нью-Йорка) [50]
«Sweet Song» 2003 Blur Think Tank [50]
«Feel Good Time» Pink Янголи Чарлі: Повний вперед [50]
«Dice» 2004 Фінлі Квей Much More Than Much Love [50]
«Louise» 2006 Роббі Вільямс Rudebox [50]
«Summertime» [50]
«I'd Love to Kill You» 2010 Кеті Мелуа The House [50]
«The Flood» [50]
«A Happy Place» [50]
«A Moment of Madness» [50]
«Red Balloons» [50]
«Tiny Alien» [50]
«No Fear of Heights» [50]
«The One I Love Is Gone» [50]
«Plague of Love» [50]
«God on the Drums, Devil on the Bass» [50]
«Twisted» [50]
«The House» [50]
«Unbroken» Надін Койл Insatiable [50]
«Gang Bang» 2012 Мадонна MDNA [50]
«Some Girls» [50]
«I'm a Sinner» [50]
«Love Spent» [50]
«Masterpiece» [50]
«Falling Free» [50]
«Don't Wake Me Up» Кріс Браун Fortune [50]
«Alien» 2013 Брітні Спірс Britney Jean [50]
«There Must Be More to Life Than This» 2014 Queen і Майкл Джексон Queen Forever [50]
«Let Me in Your Heart Again» (ремікс) 2014 Queen Queen Forever [50]
«After All» 2018 All Saints Testament [50]
«Testament in Motion» [50]

Нагороди та номінації

Премія Рік Номінант(и) Категорія Результат Дж.
«Ґреммі» 1999 Ray of Light Альбом року Номінація [51]
Найкращий поп-альбом Перемога
«Ray of Light» Запис року Номінація
Найкращий танцювальний запис Перемога
2000 «Beautiful Stranger» Найкраща пісня, написана для візуальних медіа Перемога
2001 Pieces in a Modern Style Найкращий поп-інструментальний альбом Номінація
2004 «Feel Good Time» (разом із Pink) Найкраща поп-співпраця з вокалом Номінація
International Dance Music Awards 2000 Вільям Орбіт Найкращий продюсер Перемога [52]
Online Music Awards 1999 williamorbit.com/orbit Найкращий фан-сайт електронної музики Номінація [53]

Примітки

  1. ↑ а б William Orbit: 15 December 1956 – 23 July 2026. Процитовано 7 серпня 2026.
  2. ↑ Paine, Andre (19 серпня 2021). Sentric Music signs William Orbit. Musicweek.com (англ.). Архів оригіналу за 8 грудня 2023. Процитовано 8 грудня 2023.
  3. ↑ Snelling, Holly (19 червня 2022). Back on top: music producer William Orbit on his return to music. Channel 4 News (брит.). Архів оригіналу за 8 грудня 2023. Процитовано 8 грудня 2023.
  4. ↑ а б в г "William Orbit." Contemporary Musicians. Vol. 30. Farmington Hills, MI: Gale, 2000. Retrieved via Biography in Context database, 7 May 2017. Available online via Encyclopedia.com [Архівовано 24 December 2017 у Wayback Machine.].
  5. ↑ а б Biography – William Orbit. Williamorbit.com (брит.). Архів оригіналу за 20 лютого 2024. Процитовано 7 грудня 2023.
  6. ↑ Torch Song. Discogs. Архів оригіналу за 8 жовтня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
  7. ↑ Torch Song – Prepare To Energize. Discogs. 1983. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
  8. ↑ "Bachelor Party (1984) Soundtracks" [Архівовано 14 January 2017 у Wayback Machine.]. IMDb. Retrieved 7 May 2017.
  9. ↑ Відео на YouTube: "William Orbit – Opening Score (from Youngblood Soundtrack)", YouTube, 12 вересня 2012.
  10. ↑ Відео на YouTube: "Texas Chainsaw Massacre Part 2 Soundtrack White Night By Torch Song", YouTube, 12 вересня 2012.
  11. ↑ Torch Song – Toward The Unknown Region. Discogs (англ.). 18 лютого 2022. Процитовано 6 серпня 2026.
  12. ↑ Guerilla Studios. Discogs. Процитовано 12 вересня 2016.
  13. ↑ а б в г Colin Larkin, ред. (2000). The Virgin Encyclopedia of Nineties Music (вид. First). Virgin Books. с. 35. ISBN 0-7535-0427-8.
  14. ↑ FASCINATING RHYTHM. Official Charts Company (англ.). Архів оригіналу за 17 січня 2025. Процитовано 6 серпня 2026.
  15. ↑ Goodyer, Tim (Листопад 1990). The Heart Of The Bass. Music Technology. United Kingdom. с. 52—56. Архів оригіналу за 2 квітня 2023. Процитовано 29 листопада 2020.
  16. ↑ Tingen, Paul (Жовтень 1991). William Orbit: Urban Guerilla. Sound On Sound. United Kingdom. с. 58—64. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
  17. ↑ A Beginner's Guide To WILLIAM ORBIT. ELECTRICITYCLUB.CO.UK. 10 квітня 2019. Архів оригіналу за 23 червня 2026. Процитовано 6 серпня 2026.
  18. ↑ William Orbit | Champions Speakers. champions-speakers.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 6 серпня 2026.
  19. ↑ O'Dell, Dennis. BBC – Music – Review of Blur – 13. www.bbc.co.uk. Архів оригіналу за 5 серпня 2025. Процитовано 6 серпня 2026.
  20. ↑ Kaufman, Gil (19 березня 2026). William Orbit Had a 'Ray of Light' Sequel Locked and Loaded For Madonna, But Says He Got 'Nil Response'. Billboard. Архів оригіналу за 20 березня 2026. Процитовано 6 серпня 2026.
  21. ↑ Hutchinson, Kate (19 листопада 2021). Madonna, drugs and helicopter-trained dogs: the dark, starry life of William Orbit. The Guardian. Процитовано 6 серпня 2026.
  22. ↑ Madonna – Beautiful Stranger. Discogs (англ.). 1999. Процитовано 6 серпня 2026.
  23. ↑ 'Perfume Ranges and Teen Fashion Contests' Took up All Madonna's Time: Producer Sounds off on 'MDNA' Flop. Huffpost.com. 18 травня 2012. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  24. ↑ ASCAP Awards. "ASCAP Awards 2013" [Архівовано 17 March 2016 у Wayback Machine.], 'ASCAP', 2013.
  25. ↑ Amy (soundtrack). "Amy", 'Amy (soundtrack)', жовтень 2015.
  26. ↑ All Saints Finally Reunite With William Orbit!. Simon Jones PR. Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2026.
  27. ↑ а б в The Official Charts Company: William Orbit. Official Charts Company. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 29 квітня 2011.
  28. ↑ UK Official Singles Charts "Official Singles Chart Top 100, 12th Dec 1999" [Архівовано 4 September 2016 у Wayback Machine.], [1] [Архівовано 23 March 2010 у Wayback Machine.]
  29. ↑ Andreas Scholl Discography. "Andreas Scholl Discography" [Архівовано 8 February 2020 у Wayback Machine.]
  30. ↑ Aspden, Peter (22 June 2007). "Alluring echoes of Hoxton [Архівовано 4 June 2018 у Wayback Machine.]". Financial Times: FT Weekend, Life & Arts. Retrieved 7 May 2017.
  31. ↑ Performance: WILLIAM ORBIT Royal Festival Hall, London. "Performance: WILLIAM ORBIT Royal Festival Hall, London" [Архівовано 8 July 2018 у Wayback Machine.], 'Independent', 24 липня 1995.
  32. ↑ Toward the Unknown Region – Torch Song. Процитовано 6 серпня 2026.
  33. ↑ The sound of discord. "William Orbit, who appears alongside Stockhausen in next month's Elektronic Festival" [Архівовано 14 August 2021 у Wayback Machine.], 'The Guardian', 29 вересня 2001.
  34. ↑ William Orbit confirmed for first London Electronic Arts Festival. "Georgio Moroder and William Orbit confirmed for first London Electronic Arts Festival" [Архівовано 25 November 2020 у Wayback Machine.], 'Indie London', листопад 2013.
  35. ↑ The midsummer ball. "Together for Short Lives' Midsummer Ball", 'The Midsummer Ball', 3 червня 2015.
  36. ↑ William Orbit played the national anthem at Buckingham Palace party. Irish Examiner. 4 червня 2015. Архів оригіналу за 20 липня 2015.
  37. ↑ Ewing, Jerry (26 вересня 2023). William Orbit to perform with Hawkwind at the Royal Albert Hall. Louder Sound. Архів оригіналу за 26 вересня 2023. Процитовано 28 вересня 2023.
  38. ↑ Orbit, William (29 вересня 2023). William Orbit on the 'pure joy' of playing with his heroes Hawkwind. Evening Standard (англ.). Архів оригіналу за 30 вересня 2023. Процитовано 1 жовтня 2023.
  39. ↑ RIP William Orbit. Cold War Night Life (англ.). 7 серпня 2026. Процитовано 8 серпня 2026.
  40. ↑ Beaumont-Thomas, Ben (7 серпня 2026). William Orbit, pop producer for Madonna, All Saints and more, dies aged 69. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 7 серпня 2026.
  41. ↑ Tobias Zywietz. The Official Zobbel Homepage. Zobbel.de. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 18 квітня 2012.
  42. ↑ а б Discography William Orbit. Australian-Charts.com. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 29 квітня 2011.
  43. ↑ William Orbit > Charts & Awards > Billboard Albums. AllMusic. Процитовано 29 квітня 2011.
  44. ↑ Cardew, Ben (26 серпня 2022). William Orbit: The Painter Album Review. Pitchfork. Архів оригіналу за 26 серпня 2022. Процитовано 27 серпня 2022.
  45. ↑ Orbit Symphonic. SoundCloud. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 26 жовтня 2014.
  46. ↑ Strange Cargo 5. SoundCloud. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 26 жовтня 2014.
  47. ↑ William Orbit – William / Orbit. Discogs.com. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
  48. ↑ William Orbit > Charts & Awards > Billboard Singles. AllMusic. Процитовано 29 квітня 2011.
  49. ↑ ARIA Charts – Accreditations – 2003 (PDF). Австралійська асоціація компаній звукозапису (ARIA). Процитовано 5 вересня 2022.
  50. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ бю бя ва вб вв вг вд ве вж ви вк вл вм вн вп вр вс вт ву вф вх Magazine, Dork. William Orbit | Credits. readdork.com (англ.). Процитовано 6 серпня 2026.
  51. ↑ William Orbit – Grammy. Grammy.com. Архів оригіналу за 31 липня 2026. Процитовано 2 червня 2026.
  52. ↑ Winter Music Conference 2012 – WMC 2012. Wintermusicconference.com. Архів оригіналу за 6 березня 2011. Процитовано 2 червня 2026.
  53. ↑ He used to live on acid and Mars bars in a grotty squat. Now he sips bubbly with Madonna. The Guardian. 22 грудня 1999. Процитовано 6 серпня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).