Vulcano (гурт)
| Vulcano | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Жанр | екстремальний метал, блек-метал, треш-метал, дез-метал |
| Роки | 1981–1991 2004–нині |
| Країна | |
| Лейбли | Cogumelo Records Renegados Records Sangue Frio Produções |
| Склад | Жема Родеро Артур фон Барбаріан Луїз Карлос Лоузада Іван Пелліччіотті (The Darkest) |
| vulcanometal | |
Vulcano — бразильський гурт екстремального металу з міста Сантус, штат Сан-Паулу. Заснований у 1981 році, він є одним із перших помітних гуртів хеві-металу в Бразилії[1]; щодо їхнього впливу на латиноамериканську сцену блек-металу журнал Terrorizer зазначав, що «багато хто вважає, що Vulcano не лише започаткували музичне богохульство в Бразилії, а й у всій Латинській Америці»[2]. Vulcano також відзначається як вплив на гурт Sepultura[1].
Історія
1981—2000 роки
Vulcano був створений Жемою Полом Маграо та Карлі Купером. Через ранню дату заснування гурт вважається одним із перших у бразильській та латиноамериканській сцені екстремального металу. Однак, на відміну від розвитку екстремального металу в Європі та США, у Бразилії ця сцена не формувалася на основі вже розвиненої метал-сцени, тому музикантам ранніх гуртів, як-от Vulcano, довелося з нуля створювати мережу для просування та підтримки своїх концертів. Також було складно дістати стандартне концертне обладнання[3].
Перший реліз гурту, Om Pushne Namah, вийшов у 1983 році й відрізнявся від більшості раннього екстремального металу тим, що тексти виконувалися португальською, а не англійською мовою. Після цього релізу гурт покинув барабанщик Жозе Пілоні. У цей ранній період було дуже важко організовувати концерти, тому гурт самостійно влаштовував виступи, а реклама обмежувалася розклеюванням афіш. Попри це, Vulcano продовжували діяльність і в 1984 році випустили демо Devil on My Roof.
У 1985 році Vulcano видали концертний запис Live!, щоб привернути увагу ширшої аудиторії за межами рідного Сантуса. Альбом був записаний у серпні в місті Амерікана без зведення, у складі: Zhema (бас), Soto Junior (гітара), Zé Flávio (гітара), Lauder Piloni (ударні) та Angel (вокал). Це стало підготовкою до запису першого студійного альбому Bloody Vengeance (1986).
У наступні роки гурт випустив Anthropophagy (1987) та Who Are the True (1988). Протягом цього періоду Vulcano отримували доступ до дедалі кращого продакшену, оскільки метал-сцена Бразилії активно розвивалася. Проте після виходу п’ятого альбому Rat Race (1990) гурт на кілька років припинив випуск нових студійних робіт. У цей період вони іноді виступали наживо, але єдиним офіційним релізом стала компіляція від Cogumelo Records у 2000 році з перевиданням пісні «Bloody Vengeance».
2001-2010-ті роки
У грудні 2001 року гурт сколихнула смерть гітариста Сото-молодшого (Soto Jr.), який помер від високого кров’яного тиску.
У 2004 році Vulcano заснували власний лейбл Renegados Records і повернулися з альбомом Tales from the Black Book у складі: Zhema (бас), Angel (вокал), Arthur Von Barbarian (ударні), Andre Martins (гітара) та Claudio Passamani (гітара).
У 2006 році гурт випустив два нові треки на спліт-вінілові Thunder Metal разом зі шведським гуртом Nifelheim — «The Evil Always Return» та «Suffered Souls». У 2009 році вийшов альбом Five Skulls and One Chalice.
У 2010 році Angel знову залишив гурт. Його замінив Луїз Карлос Лоузада (Hierarchical Punishment / Chemical Disaster), який узяв участь у першому європейському турі гурту — Bloody Vengeance Tour in Europe 2010, що охопив 14 країн і 18 концертів.
У 2011 році гурт запросив Артура фон Барбаріяна повернутися до складу для запису альбому Drowning in Blood, який вийшов у вересні на лейблі Renegados Records.
У 2013 році вони випустили The Man the Key the Beast, провели третій європейський тур разом із Nifelheim (Thunder Metal Tour), а також бразильський тур. На той час склад був таким: Zhema (гітара), Луїз Карлос Лоузада (вокал), Артур фон Барбаріяна (ударні) та Іван Пелліччіотті (The Darkest) (бас-гітара, також продюсер гурту з 2005 року).
Музичний стиль і спадщина
Vulcano справили значний вплив на музику бразильського метал-гурту Sepultura. За словами Едуардо Рівадавії з AllMusic: «Альбоми Vulcano були надто важкодоступними, щоб регулярно виходити за межі андеграундної сцени хеві-металу; однак поряд з іншими бразильськими гуртами, такими як Sarcofago, Mutilator та іншими, їхній первісний, приголомшливо жорстокий сплав блек- і треш-металу здобув культовий світовий статус серед найекстремальніших представників жанру — зокрема серед норвезького внутрішнього кола блек-металу початку 1990-х»[4].
Склад гурту
Поточні учасники
- Жема Родеро — гітара (1981–дотепер)
- Артур фон Барбаріан — ударні (1987–дотепер)
- Луїз Карлос Лоузада — вокал (1997–1999, 2010–дотепер)
- Іван Пелліччіотті (The Darkest) — бас-гітара (2013–дотепер)
Колишні учасники
- Фернандо Левін — бас
- Luxo — бас
- Saulo — ударні
- VX — ударні
- Жозе Пілоні — ударні
- Лаудір Пілоні — ударні
- Ренато Пеладу — ударні
- Клаудіо Пассамані — гітара
- Андре Мартінс — гітара
- Джонні Гансен — гітара
- Фернандо Нонат — гітара
- Maurício — гітара
- Zé Flávio — гітара
- Marreco — гітара
- Фернандо Нонат — гітара
- Robson — вокал
- Карлі Купер — бас (1981–1983)
- Паулу Маграо — гітара (1981–1983)
- Genne — вокал (1983)
- Angel — вокал (1984–1996, 2001–2010)
- Soto Jr. († 2001) — гітара (1985–?)
- Артур Жусто — ударні (2006–2010)
- Іван Пелліччіотті — бас (2013–2016)
Дискографія
Мініальбоми
- Om Pushne Namah (1983)
Демо
- Devil on My Roof (1984)
Концертні альбоми
- Live! (1985)
- Live II! Stockholm Stormed (2014)
Студійні альбоми
- Bloody Vengeance (1986)
- Anthropophagy (1987)
- Who Are the True (1988)
- Ratrace (1990)
- Tales from the Black Book (2004)
- Five Skulls and One Chalice (2009)
- Drowning in Blood (2011)
- The Man the Key the Beast (2013)
- Wholly Wicked (2014)
- XIV (2016)
- Eye in Hell (2020)
- Stone Orange (2022)
- Epilogue (2024)
Спліт-альбоми
- Thunder Metal (2006) разом із Nifelheim
- Panzer Fest 2 (2013)
Примітки
- ↑ а б Rivadavia, Eduardo. Vulcano biography. AllMusic. Процитовано 3 березня 2026.
- ↑ Ganderson, Adam (September 2009). Terrorizer's Secret History of Black Metal. "World Misanthropy: South America", p. 16. ISSN 2041-2142.
- ↑ Harris, Keith. "'Roots'?: the relationship between the global and the local within the Extreme Metal scene", Popular Music, vol. 19, no. 1.
- ↑ Vulcano Songs, Albums, Reviews, Bio & More | A... AllMusic (англ.). Процитовано 3 березня 2026.
| Це незавершена стаття про метал-гурт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).