Віреон коста-риканський
| ?Віреон коста-риканський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Віреонові (Vireonidae) |
| Рід: | Віреон (Vireo) |
| Вид: | Віреон коста-риканський |
| Біноміальна назва | |
| Vireo carmioli Baird, 1866 | |
 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Vireo carmioli |
 Віківиди: | Vireo carmioli |
 ITIS: | 563681 |
 МСОП: | 22705185 |
 NCBI: | 1118853 |
Віреон коста-риканський[2] (Vireo carmioli) — вид горобцеподібних птахів родини віреонових (Vireonidae).
Поширення
Він поширений в горах Коста-Рики (Центральна Кордильєра, гори Дота і Кордильєра-де-Таламанка) і прилеглій західній частині Панами (гірські райони провінції Чирикі). Його природне середовище проживання — тропічні та субтропічні гірські дощові ліси.
Опис
Дрібний птах, завдовжки 11,5 см і вагою 13 г. Має оливково-зелену верхню частину та чорнуваті крила з двома жовтими смугами крил. Має жовтувату надбрівну смугу. Горло біле, а нижня частина тіла блідо-жовта, трохи оливкова на боках.
Спосіб життя
Харчується павуками і комахами, зібраними з листя дерев, а також їсть дрібні плоди. Трапляється в кронах гірських лісів, іноді годується в підліску або високорослому вторинному порослі. Маленьке чашкоподібне гніздо будується у розвилці невеликої гілки на висоті 3–20 м на дереві чи чагарнику, а кладка — це два білих яйця з темними плямами. Обидва батьки будують гніздо, висиджують яйця і годують дитинчат.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2018). Vireo carmioli: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 4 травня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Skutch, Alexander F. (1967). Yellow-winged vireo. Life Histories of Central American Highland Birds. Publications of the Nuttall Ornithological Club: Number 7. Cambridge, Massachusetts: Nuttall Ornithological Club. с. 130—136. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).