Гадюка вірменська
| ?Гадюка вірменська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Serpentes |
| Родина: | Гадюкові |
| Рід: | Гадюка |
| Вид: | Гадюка вірменська |
| Біноміальна назва | |
| Vipera eriwanensis (Reuss, 1933) | |
 | |
| Синоніми | |
| Acridophaga renardi eriwanensis Vipera ursinii | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Vipera eriwanensis |
 Віківиди: | Vipera eriwanensis |
 EOL: | 289377 |
 ITIS: | 1058455 |
 МСОП: | 164679 |
 NCBI: | 796011 |
Гадюка вірменська (Vipera eriwanensis) — отруйна змія з роду Гадюка родини Гадюкові. Має 2 підвиди.
Опис
Загальна довжина досягає 55 — 56 см. Голова сильно витягнута, край морди злегка піднятий й загострений. Великі надочноямкові й тім'яні щитки злегка увігнуті, як і вся поверхня передньої частини голови. Черевних щитків: 137 — 148, підхвостових щитків: 25 — 34 пари. Навколо середини тулуба є 19 — 21 рядок луски.
Забарвлення зверху світло-сіре з чітким чорно-коричневим зигзагоподібним малюнком. Черево темно-сірого кольору в чорних цятках.
Спосіб життя
Полюбляє сухі схили гір, кам'янисті гірські степи, береги каньйонів, порослі чагарниками. У літню спеку спускається нижче в вологіші ділянки та переходить з денної тільки на сутінкову та ранкову активність. Зустрічається на висотах від 1000 до 3000 м над рівнем моря. У жовтні йде на зимівлю. Виходить із зимівлі у квітні-травні.
Отруйна змія. Отрута гемолітичної дії (впливає на кров і кровотворні органи). Укуси становлять велику небезпеку для домашніх тварин і людини.
Харчується мишоподібними гризунами, ящірками й прямокрилими.
Вид живонароджуючий, буває до 10 малюків у виводку.
Розповсюдження
Мешкає у північно-східній Туреччині, Вірменії, Ірані, Азербайджані.
Підвиди
- Vipera eriwanensis eriwanensis
- Vipera eriwanensis ebneri
Джерела
- Mallow, D. Ludwig, D. & Nilson, G. 2003. True Vipers: Natural History and Toxinology of Old World Vipers. Krieger, Malabar, Florida, 410 pp. [review in HR 35: 200, Reptilia 35: 74]
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).